Донья северных морей - Павел Кашин

Ты ушла и только ветер,

Проникая в рукава,

Танцевал на трафарете

Сердца.

Серая Москва

Стекала, как сырая музыка,

С чугунных фонарей,

И выламывала шлюзы

К доньям северных морей.

А я стоял среди механики

Вращающихся тел,

А Москва, как борт «Титаника»,

Кренилась и скрипела,

Пела траурную музыку

Из лёгких и аллей,

Уходя тяжёлым грузом

К доньям северных морей.

Проигрыш

Только сердце упирается,

Рождённое гореть.

Очень хочет мне понравиться

И тихо умереть.

И только запахи и зрение

Становятся острей,

Различая полутени

В доньях северных морей.

Ты ушла и только ветер,

Проникая в рукава,

Танцевал на трафарете

Сердца.

Серая Москва

Стекала, как сырая музыка,

С чугунных фонарей,

И выламывала шлюзы

К доньям северных морей.

Ти пішла і тільки вітер,

Проникаючи в рукави,

Танцював на трафареті

Серця.

Сіра Москва

Стікала, як сира музика,

З чавунних ліхтарів,

І виламувала шлюзи

До донь північних морів.

А я стояв серед механіки

Тіл, що обертаються,

А Москва, як борт «Титаніка»,

Кренилася і скрипіла,

Співала жалобну музику

З легких і алей,

Йдучи важким вантажем

До донь північних морів.

Програш

Тільки серце упирається,

Народжене горіти.

Дуже хоче мені сподобатися

І тихо померти.

І тільки запахи та зір

Стають гострішими,

Розрізняючи півтіні

У донах північних морів.

Ти пішла і тільки вітер,

Проникаючи в рукави,

Танцював на трафареті

Серця.

Сіра Москва

Стікала, як сира музика,

З чавунних ліхтарів,

І виламувала шлюзи

До донь північних морів.