Бумажный змей - Павел Кашин

Кто-то вдруг разбудил во мне

Бегущее небо в холодном окне

И вечный страх как майский снег растаял.

Я, бумажный отважный змей,

Оторвался от этих дней

За мечтою и вместе с ней летаю.

Припев:

Эй, родная, я знаю как больно вилами по воде!

Это небо так устроено, нет в нём злых людей!

Эй, родная, не довольно ли нити от боли петь?

Это небо такое большое, всё не перелететь!

В сердце слякоть, а в небе дрожь,

Оно будет плакать, пока ты врёшь.

И я не знаю, как с этим спать, родная.

Так устроена эта блажь,

Мир, в котором всё «дашь на дашь»,

И каждое утро на абордаж, я знаю.

Припев:

Эй, родная, я знаю как больно вилами по воде!

Это небо так устроено, нет в нём злых людей!

Эй, родная, не довольно ли нити от боли петь?

Это небо такое большое, всё не перелететь!

Проигрыш

Эй, родная, я знаю как больно вилами по воде!

Это небо так устроено, нет в нём злых людей!

Эй, родная, не довольно ли нити от боли петь?

Это небо такое большое, всё не перелететь!

Хтось раптом розбудив у мені

Небо, що біжить у холодному вікні

І вічний страх як травневий сніг розтанув.

Я, паперовий відважний змій,

Відірвався від цих днів

За мрією і разом з нею літаю.

Приспів:

Гей, рідна, я знаю як боляче вилами з води!

Це небо так влаштоване, немає в ньому злих людей!

Гей, рідна, не досить чи нитки від болю співати?

Це небо таке велике, все не перелетіти!

У серці сльота, а в небі тремтіння,

Воно буде плакати, поки ти брешеш.

І я не знаю, як із цим спати, рідна.

Так влаштована ця дурість,

Світ, у якому все «даси на даси»,

І щоранку на абордаж, я знаю.

Приспів:

Гей, рідна, я знаю як боляче вилами з води!

Це небо так влаштоване, немає в ньому злих людей!

Гей, рідна, не досить чи нитки від болю співати?

Це небо таке велике, все не перелетіти!

Програш

Гей, рідна, я знаю як боляче вилами з води!

Це небо так влаштоване, немає в ньому злих людей!

Гей, рідна, не досить чи нитки від болю співати?

Це небо таке велике, все не перелетіти!