Будто я - Павел Кашин

Уже не розы тлеют на шипах,

Уже не солнце светит над нами,

А я опять придумал этот страх,

А я опять затеял этот день.

Поберегись, я вижу тебя.

Я вижу как следом смерть.

Не ври, будто я придумал эту бредь,

Будто я затеял этот день.

Не ври, будто я придумал эту бредь,

Будто я затеял этот день.

Вже не троянди тліють на шипах,

Вже не сонце світить над нами,

А я знову придумав цей страх,

А я знову затіяв цей день.

Побережися, я бачу тебе.

Я бачу як слід смерть.

Не бреши, ніби я придумав цю брехню,

Ніби я затіяв цей день.

Не бреши, ніби я придумав цю брехню,

Ніби я затіяв цей день.