Белый танец - Павел Кашин

Снова белый танец, снова белое вино.

Белый иностранец, чуть белей, чем полотно.

Белая принцесса, белые чулки,

Чёрные огромные зрачки.

Белая дорога, белая метель,

Белая пирога, словно белая постель.

Он её не помнит, он её зовёт.

Здесь любовь так долго не живёт.

Белая дорога и «Ночной полёт»,

Прямо у порога кто-то плачет и блюёт.

Белая карета с белой золушкой внутри,

Ярко-красный крестик на двери.

Он её разыщет и узнает от подруг.

Разлетелись тыщи, словно листья на ветру.

Кто-то даже вспомнит как её зовут.

Русские так долго не живут.

Знову білий танець, знов біле вино.

Білий іноземець, трохи біліший, ніж полотно.

Біла принцеса, білі панчохи,

Чорні величезні зіниці.

Біла дорога, біла хуртовина,

Біла пирога, наче біла постіль.

Він її не пам'ятає, він її кличе.

Тут кохання так довго не живе.

Біла дорога і «Нічний політ»,

Прямо біля порога хтось плаче і блює.

Біла карета з білою попелюшкою всередині,

Яскраво-червоний хрестик на дверях.

Він її розшукає і дізнається від подруг.

Розлетілися тисячі, немов листя на вітрі.

Хтось навіть згадає як її звати.

Росіяни так довго не живуть.