Белый камень - Павел Кашин

Жизнь прошла грядой трапеций

По немыслимым орбитам,

Упираясь взглядом в детство,

Завершается кульбитом.

Обдана взрывной волною

Независимых газет,

Выпала из строя

Мордой в винегрет.

Припев:

И бледный, как белый камень,

Я возражал стихами,

Зима раздувала пламень

Неправдами обо мне.

И всё где-то было мало,

Всё грохало и взлетало,

А я, отломав забрало,

Скакал на лихом коне.

Проигрыш

Жизнь прошла вдали от милой

Мелким шагом по Садовой,

Над намеченной могилой

Танцевала пасадобль.

Спотыкнулась о софиты

Независимых газет,

Морда вся разбита,

Всюду винегрет.

Припев:

И бледный, как белый камень,

Я возражал стихами,

Зима раздувала пламень

Неправдами обо мне.

И всё где-то было мало,

Всё грохало и взлетало,

А я, отломав забрало,

Скакал на лихом коне.

Життя пройшло грядою трапецій

По немислимих орбіт,

Упираючись поглядом у дитинство,

Завершується кульбітом.

Обдана вибуховою хвилею

Незалежних газет,

Випала з ладу

Мордою у винегрет.

Приспів:

І блідий, як білий камінь,

Я заперечував віршами,

Зима роздмухувала полум'я

Неправдами про мене.

І все десь було мало,

Все гуркотіло і злітало,

А я, відламавши забрало,

Скакав на лихому коні.

Програш

Життя пройшло вдалині від милої

Дрібним кроком по Садовій,

Над наміченою могилою

Танцювала посадобль.

Спіткнулася про софіти

Незалежних газет,

Морда вся розбита,

Усюди вінегретий.

Приспів:

І блідий, як білий камінь,

Я заперечував віршами,

Зима роздмухувала полум'я

Неправдами про мене.

І все десь було мало,

Все гуркотіло і злітало,

А я, відламавши забрало,

Скакав на лихому коні.