Атлантида - Павел Кашин

Солнце всходит для тех, кто видит,

Видит тот, кто молчит.

И я иду себе к Атлантиде,

Похож на пламя свечи.

Выньте руки и будем вечны,

Превратившись в свечу.

Я чувствую, плечи моих подопечных

Уходят под воду, и я молчу.

Солнце всходит для тех, кто знает,

Что солнце всходит на миг.

И я дарю вам свой Титаник,

Несущий тайну пирамид.

Дайте руки и будем вечны,

Превратившись в динамит.

Я знаю, мы упадём картечью

Под ноги старых пирамид.

Сонце сходить для тих, хто бачить,

Бачить той, хто мовчить.

І я іду собі до Атлантиди,

Схожий на полум'я свічки.

Вийміть руки і будемо вічні,

Перетворившись на свічку.

Я відчуваю, плечі моїх підопічних

Ідуть під воду, і я мовчу.

Сонце сходить для тих, хто знає,

Що сонце сходить на мить.

І я дарую вам свій Титанік,

Несучий таємницю пірамід.

Дайте руки і будемо вічні,

Перетворившись на динамит.

Я знаю, ми впадемо картеччю

Під ноги старих пірамід.