The Ring From Your Hand - Paul Heaton

When that builder cups his hand to other builder’s ear

It doesn’t happen often: maybe once or twice a year

That compliment from you, my precious dear

Would creep up unexpectedly, then disappear

First time we caught each other’s eye was at the bottle bank

Dropping off three times the amount our partners knew we drank

When did that bottle of plonk turn into walking plank?

When did that Chenin blanc turn to blank?

We took the shine out the sun, blew the clouds out the sky

Took the wind and the rain and the frost

Just inches below us, the river runs dry

And the love that once took us across

The kiss we exchanged that built us a bridge

Has sunk to its knees in the sand

The petals and sticks we dropped from the ridge

Have gone with the ring from your hand

Where’s the passion when we’re both stood in our socks?

When did Marvin’s «Get It On» get put back in the box?

When did being daring begin to shock?

When did wearing miniskirts turn into wearing our frocks?

Who’s the brains in this relationship?

We’re both in red kagoules

How could life be quite so dull with so many golden rules?

Who’s the brains in this relationship when we’re both in red kagoules?

We went and cracked the safe, but lost the jewels

We took the shine out the sun, blew the clouds out the sky

Took the wind and the rain and the frost

Just inches below us, the river runs dry

And the love that once took us across

The kiss we exchanged that built us a bridge

Has sunk to its knees in the sand

The petals and sticks we dropped from the ridge

Have gone with the ring from your hand

Now I look out the window from the end of the bed

And the moon shines so clearly above

Looking down at my children and patting their heads

Whisper, «God luck sure looks after love»

But moonlight through keyhole, starlight through crack

Is all the light we’ll likely see

And till death I depart, or your mummy comes back

No person casts shadow on me

We took the shine out the sun, blew the clouds out the sky

Took the wind and the rain and the frost

Just inches below us, the river runs dry

And the love that once took us across

The kiss we exchanged that built us a bridge

Has sunk to its knees in the sand

The petals and sticks we dropped from the ridge

Have gone with the ring from your hand

Коли цей будівельник притискає свою руку до вуха іншого будівельника

Це відбувається не часто: можливо, раз чи двічі на рік

Цей комплімент від тебе, моя дорога

Підповзає несподівано, а потім зникає

Вперше ми помітили один одного в банку для пляшок

Ми випили втричі більше, ніж знали наші партнери

Коли ця пляшка плонку перетворилася на дошку для ходьби?

Коли той Шенен блан став пустим?

Ми забрали сонячне світло, розвіяли хмари з неба

Взяли вітер і дощ, і мороз

Лише в дюймах під нами річка висихає

І любов, яка колись перенесла нас

Поцілунок, яким ми обмінялися, побудував нам міст

Опустився по коліна в пісок

Пелюстки та палички ми скинули з хребта

Пішли з кільцем з твоєї руки

Де пристрасть, коли ми обидва стоїмо в шкарпетках?

Коли «Get It On» Марвіна повернули в коробку?

Коли сміливість почала шокувати?

Коли носіння міні-спідниць перетворилося на носіння наших суконь?

Хто головний у цих стосунках?

Ми обидва в червоних кагулах

Як життя може бути таким нудним із такою кількістю золотих правил?

Хто мозок у цих стосунках, коли ми обидва в червоних кагулах?

Ми підійшли і зламали сейф, але втратили коштовності

Ми забрали сонячне світло, розвіяли хмари з неба

Взяли вітер і дощ, і мороз

Лише в дюймах під нами річка висихає

І любов, яка колись перенесла нас

Поцілунок, яким ми обмінялися, побудував нам міст

Опустився по коліна в пісок

Пелюстки та палички ми скинули з хребта

Пішли з кільцем з твоєї руки

Тепер я виглядаю у вікно з краю ліжка

І місяць так ясно світить угорі

Дивлюсь на своїх дітей і гладжу їх по головах

Шепотіть: «Бог, безперечно, піклується про кохання»

Але місячне світло крізь замкову щілину, світло зірок крізь щілину

Це все світло, яке ми, ймовірно, побачимо

І до смерті я відійду, або твоя мама повернеться

Жодна людина не кидає на мене тінь

Ми забрали сонячне світло, розвіяли хмари з неба

Взяли вітер і дощ, і мороз

Лише в дюймах під нами річка висихає

І любов, яка колись перенесла нас

Поцілунок, яким ми обмінялися, побудував нам міст

Опустився по коліна в пісок

Пелюстки та палички ми скинули з хребта

Пішли з кільцем з твоєї руки