The Pub - Paul Heaton

The men brought the cues the women stayed away

the place was barely alive.

All we ever needed was a lamp post or a tree

All we ever needed was a place to come and drink

We were park bench heroes.

Nearly (?)

Not zeroes

We’d come and drink

(?) one flying high over a graveyard

where an angel had spread out her wings,

flashing her teeth in some angelical smile

and some not so angelical things.

(?) burn in hell at the bottom

with a message in Latin or Greek.

Something like the meek shall inherit the earth

but the strong will then inherit the meek

Go on now go, walk out the door.

Karaoke night came and went around 1994.

A new landlady breathed some life in 1996

and we watched as it evaporated just inches from her lips.

We were park bench heroes.

Nearly (?)

Not zeroes

We’d come and drink

(?) one flying high over a graveyard

where an angel had spread out her wings,

flashing her teeth in some angelical smile

and some not so angelical things.

when a church choir suddenly appears from the jukebox singing this incredible

song

Blessed are the weak and the two (?)

When there’s nothing much at stake for the strong.

A new landlord and land lady took the helm in 2006

Steered us close to rocky shores almost sunk this ship

and just like all the others they left us there to list

Park bench heroes are rarely missed.

Чоловіки принесли сигнали, жінки залишилися осторонь

місце було ледве живим.

Все, що нам колись знадобилося, — це ліхтарний стовп чи дерево

Все, що нам колись було потрібно, це місце, щоб прийти і випити

Ми були героями на лавках у парку.

Майже (?)

Не нулі

Ми прийшли і випили

(?) один високо летить над цвинтаром

де ангел розпростер свої крила,

виблискуючи зубами в ангельській посмішці

і деякі не дуже ангельські речі.

(?) горіти в пеклі внизу

з повідомленням латиною чи грецькою.

Щось на кшталт лагідних успадкує землю

але сильні тоді успадкують лагідних

Давайте а тепер йдіть, виходьте за двері.

У 1994 році настала ніч караоке.

Нова господиня вдихнула життя в 1996 році

і ми спостерігали, як воно випарується лише в дюймах від її губ.

Ми були героями на лавках у парку.

Майже (?)

Не нулі

Ми прийшли і випили

(?) один високо летить над цвинтаром

де ангел розпростер свої крила,

виблискуючи зубами в ангельській посмішці

і деякі не дуже ангельські речі.

коли з музичного автомата раптом з’являється церковний хор, який співає цю неймовірну

пісня

Блаженні слабкі і двоє (?)

Коли для сильних немає нічого особливого на карті.

У 2006 року кермував новий власник і земельна леді

Підводив нас до скелястих берегів, майже потопив цей корабель

і так само, як і всі інші, вони залишили нас до списку

Героїв паркових лавок рідко пропускають.