Even the Walls - Paramaecium

Faded by the hands of time

Faint echoes of my childhood dream

The images of days gone by Are seldom what they seem

The candlelight spells out my name

The breeze from below leads the dance of the flame

Suddenly no one recalls

Yesterday’s men have vacated the halls

And they all stay away from the home of their youth

And they all say they pray but pretend with the truth

I know I once was like them, old in word and deed

But my youth survived and revived

The ravages of need

Never has an open door

Presented me itself to claim

Even though the walls persist

In singing out my name

Even the walls know my name

The candlelight flickers the dance of the flame

Suddenly no one recalls

All of my deeds are adorning the halls

And the way that I’ve lived

Makes the world that I’ve known

And I know what I give I must give on my own

For it seems each room holds the key

To open other doors

As I make my way through the house

I’m finding more and more

Folded years before this day

The dust has found its chance to fall

The note from one of loving thoughts

Was never read at all

Even the walls know my name

The candlelight flickers the dance of the flame

Suddenly no one recalls what they said

Yesteryear’s heroes are waking up dead

And I owe my whole life to the name on the page

And I look to my wife in the midst of my age

We both have lived with the thought

Of travelling afar

For this house is old and our home

Will find us where we are

Вицвіли руками часу

Слабке відлуння мого дитинства

Образи минулих днів рідко бувають такими, якими здаються

Світло свічки вимовляє моє ім’я

Вітер знизу веде танець полум’я

Раптом ніхто не пригадує

Вчорашні чоловіки звільнили зали

І всі вони тримаються подалі від дому своєї молодості

І всі вони кажуть, що моляться, але прикидаються правдою

Я знаю, що колись був схожий на них, старий словом і ділом

Але моя молодість вижила і відродилася

Руйнування потреби

Ніколи не має відкритих дверей

Представив мене самого для претензії

Хоча стіни збереглися

Вимовляючи моє ім’я

Навіть стіни знають моє ім’я

Світло свічки мерехтить у танці полум’я

Раптом ніхто не пригадує

Усі мої вчинки прикрашають зали

І те, як я жив

Створює світ, який я знав

І я знаю, що я даю, я повинен віддати сам

Здається, у кожній кімнаті є ключ

Щоб відкрити інші двері

Коли я пробираюся домом

Я знаходжу все більше і більше

Згорнуто за роки до цього дня

Пил знайшов свій шанс впасти

Записка однієї з любих думок

Взагалі ніколи не читався

Навіть стіни знають моє ім’я

Світло свічки мерехтить у танці полум’я

Раптом ніхто не пригадує, що вони сказали

Герої минулих років прокидаються мертвими

І я завдячую цілим життям назві на сторінці

І я дивлюся на свою дружину в розпал мого віку

Ми обидва жили цією думкою

Про подорожі далеко

Бо цей дім старий і наш дім

Знайдуть нас, де ми