Of My Darkest Hour - Paramaecium

Lassitude overwhelming me

My consideration to relent once more strengthened with time

But the pervasiveness of the promise

«Thou shalt not be enticed beyond thy strength to withstand,»

Held firm and true in my heart the foundation of truth

Beaten and lashed and covered over by the waves of uncertainty

Yet still unmoved and untouched

«Stay with me,» implored Desyr

These, the final moments of my darkest hour

Serve to reinforce my confidence in power

I overcome temptation but the dragon threatens

«For thine is the hour but mine is the day.»

I fought long to leave the dark side for life is a moment and death the eternity

Far from the sky my soul is calling

Far from the sky my tear drops falling

Vilified faces everywhere are turning their gazes from the air

They relinquish their hearts without a care as they’re turning their faces

Far from the sky my thoughts are waning

Far from the sky my life is draining

Ever the nightfall kills the sun and the stars are seducing everyone

They clamber to heed the mindless ones as ever the night falls far

Мене охоплює втома

Моя думка про те, щоб знову пом’якшитися, з часом зміцнилася

Але поширеність обіцянки

«Ти не будеш спокушений понад твої сили, щоб вистояти»,

Міцно і вірно тримав у своєму серці основу істини

Побитий, побитий і накритий хвилями невизначеності

Але все ще незворушний і недоторканий

— Залишайся зі мною, — благав Десир

Це останні миті моєї найтемнішої години

Служить, щоб зміцнити мою впевненість у владі

Я долаю спокусу, але дракон загрожує

«Бо твоя година, а мій день».

Я довго боровся, щоб залишити темну сторону, бо життя — це мить, а смерть — вічність

Далеко від неба моя душа кличе

Далеко від неба мої сльози падають

Скрізь зневажені обличчя відводять погляди від повітря

Вони безтурботно віддають свої серця, повертаючись обличчям

Далеко від неба мої думки гаснуть

Далеко від неба моє життя виснажується

Завжди настання ночі вбиває сонце, а зірки всіх спокушають

Вони лізуть, щоб прислухатися до бездумних, тому що ніч настає далеко