Домой - Panimonica

Я вышел под дождь, не видно такси, сдох телефон.

Глубокая ночь, закрыто метро, придется пешком.

Все в этом городе спят, и в окнах темно, на небе несколько звезд.

Насквозь промок капюшон, и, если б не ром, то я бы точно замерз.

Руки в карманы, почти что твердый шаг.

И как-то странно, все как-то не так.

Тебя рядом нет и нет давно,

Скорее бы лето, а там все равно.

Плетут лабиринт пустые дворы, а мне бы домой.

Сбивают с пути, куда-то ведут фонари, играя со мной.

Руки в карманы, почти что твердый шаг.

И как-то странно, все как-то не так.

Тебя рядом нет и нет давно,

Скорее бы лето, а там все равно.

Вот я у дверей, за ними мой дом, как обычно пустой.

Не встречает никто, значит, можно выпить еще.

И все, отбой!

Никто не заметил, что твой почтовый ящик полон газет и рекламного спама.

Никто не звал полицейский, не искал по знакомым твой след, не звонил твоей маме.

Ты всего лишь еще один, у кого не заметили отсутствие пульса.

Всего лишь еще один, ты однажды ушел из дома и не вернулся.

Никто не заметил, что ты полгода не платила за свет и не была в универе.

Никто не спрашивал твоих соседей, а как давно тебя нет, и не ломал твои двери.

Ты всего лишь еще одна, кого всеобщее внимание не сильно коснулось,

Всего лишь еще одна, ты однажды ушла из дома и не вернулась.

Мы с тобой такие, как все.

Мы ничего не боимся, беззаботно смеемся.

Мы такие как все, мы однажды уйдем из дома….

Я вийшов під дощ, не видно таксі, здох телефон.

Глибока ніч, закрите метро, ​​прийде пішки.

Усі у цьому місті сплять, і у вікнах темно, на небі кілька зірок.

Наскрізь промок капюшон, і, якби не ром, то я точно замерз.

Руки в кишені, майже твердий крок.

І якось дивно, все якось не так.

Тебе поряд немає і немає давно,

Скоріше б літо, а там байдуже.

Плетуть лабіринт порожні подвір'я, а мені б додому.

Збивають зі шляху, кудись ведуть ліхтарі, граючи зі мною.

Руки в кишені, майже твердий крок.

І якось дивно, все якось не так.

Тебе поряд немає і немає давно,

Скоріше б літо, а там байдуже.

Ось я біля дверей, за ними мій дім, як завжди порожній.

Чи не зустрічає ніхто, значить, можна випити ще.

І все, відбій!

Ніхто не помітив, що твоя поштова скринька повна газет і рекламного спаму.

Ніхто не кликав поліцейський, не шукав по знайомих твій слід, не дзвонив твоїй мамі.

Ти лише один, у кого не помітили відсутність пульсу.

Лише один, ти одного разу пішов з дому і не повернувся.

Ніхто не помітив, що ти півроку не платила за світло і не була в універі.

Ніхто не питав твоїх сусідів, а як тебе давно немає, і не ламав твої двері.

Ти лише одна, кого загальна увага не сильно торкнулася,

Лише одна, ти одного разу пішла з дому і не повернулася.

Ми з тобою такі, як усі.

Ми нічого не боїмося, безтурботно сміємось.

Ми такі як всі, ми одного разу підемо з дому….