Алая заря - ОУ74

Мы облепили эту планету, как тля.

Сперва любили, но потом пришла алая заря.

Мрази объявили Богами себя,

Властелины в 25-м что-то шепотом говорят.

И мы резали вены не зря,

Сломя голову прошибали стены, оживая к ряду ряд.

Для пидарш*й чудо, я — дурак, пусть так, пустяк.

Мама давно не ждет чудо.

Она напугана, я на защите буду, зажму фигу в руку.

Ах, она хитрая ящерица — не туда ведет, путает;

А ты — ей по ебл* дай с ноги,

Или с прогиба воткни жирным клювом.

Гневно на их законы плюю,

Ваши рабы обнажили вилы и идут к вам сквозь туман.

Ей по ебл* дай, или с прогиба воткни жирным клювом.

Гневно на их законы плюю.

Ваши рабы обнажили вилы и идут к вам сквозь туман.

Ей по ебл* дай, или с прогиба воткни жирным клювом.

Гневно на их законы плюю.

Ваши рабы обнажили вилы и идут к вам сквозь туман.

Еб*ные кровопийцы!

Людям плохо спится,

Им снится Министерство Юстиции.

Эй ты, судья — тупая ладья, будешь во сне корчится

От боли — это колдую я, проклинаю тебя, кончу, дуя.

Бл*, ты не понял них*я.

Они продолжают ждать от вас справедливости,

Но никак не холодной, темной сырости.

Тебе надо закрыть в подвал — судить тараканов.

Мучайся крыса, подыхать пока рано.

К тебе придут все, кого твоя рука карала

Судебным молотком — разобьют тебе еб*ло.

Поджигаю спичку, поджигаю огонь в сердцах всех людей.

Ломаю неправду словно ветку, кидаю ее в гору горящих ветвей.

Подбрасываю воду в воздух и капли сверкают,

Как глаза людей — тех, что с нами.

Дух хип-хопа лети!

Мы продолжаем идти,

Пути Творцов не легки.

Дух хип-хопа, я слышу твои крики.

Плач палач людских судеб — беги, беги!

Дух хип-хопа лети!

Мы продолжаем идти,

Пути Творцов не легки.

Дух хип-хопа, я слышу твои крики.

Плач палач людских судеб — беги, беги!

Ми обліпили цю планету, як попелиця.

Спочатку любили, але потім прийшла червона зоря.

Мразі оголосили Богами себе,

Власники у 25-му щось пошепки говорять.

І ми різали вени не даремно,

Зламаючи голову прошибали стіни, оживаючи до ряду ряд.

Для підарного чуда, я — дурень, хай так, дрібниця.

Мама давно не чекає диво.

Вона налякана, я на захисту буду, зажму дулю в руку.

Ах, вона хитра ящірка — не туди веде, плутає;

А ти — їй по ебл* дай з ноги,

Або з прогину встроми жирною дзьобом.

Гнівно на них закони плюю,

Ваші раби оголили вила і йдуть до вас крізь туман.

Їй по ебл* дай, або з прогину встроми жирною дзьобом.

Гнівно на них закони плюю.

Ваші раби оголили вила і йдуть до вас крізь туман.

Їй по ебл* дай, або з прогину встроми жирною дзьобом.

Гнівно на них закони плюю.

Ваші раби оголили вила і йдуть до вас крізь туман.

Єб*ні кровопивці!

Людям погано спиться,

Їм сниться Міністерство Юстиції.

Ей ти, суддя — тупа човна, будеш у сні корчиться

Від болю це чаклую я, проклинаю тебе, скінчу, дуючи.

Бл*, ти не зрозумів них*я.

Вони продовжують чекати від вас справедливості,

Але ніяк не холодної, темної вогкості.

Тобі треба закрити в підвал, судити тарганів.

Мучайся щур, подихати поки що рано.

До тебе прийдуть усі, кого твоя рука карала

Судовим молотком — розіб'ють тобі еб*ло.

Підпалюю сірник, підпалюю вогонь у серцях усіх людей.

Ломаю неправду немов гілку, кидаю її в гору палаючих гілок.

Підкидаю воду в повітря і краплі виблискують,

Як очі людей— тих, що з нами.

Дух хіп-хопу лети!

Ми продовжуємо йти,

Шляхи Творців не легкі.

Дух хіп-хопу, я чую твої крики.

Плач кат людських доль— біжи, біжи!

Дух хіп-хопу лети!

Ми продовжуємо йти,

Шляхи Творців не легкі.

Дух хіп-хопу, я чую твої крики.

Плач кат людських доль— біжи, біжи!