В незнакомом городе одна - Оля и Монстр

Мой город, конура для злых собак мне стал чужим,

Над головой висит дорожный знак.

Иду сквозь дым мои друзья меня не узнают, глядят в глазок.

Стальные двери берегут уют от грязных ног.

Я в незнакомом городе одна.

А где мой дом?

Теперь на этом месте лишь стена, а в ней пролом,

Стою, облокотившись на забор, лицом к стене,

Наверно все, что было до сих пор приснилось мне.

В витрине я рассматриваю то, что стало мной,

Безумный взгляд, измятое пальто не тот покрой.

Мне вслед кричат чужие имена скрипят окном,

Я в незнакомо городе одна все было сном…

Моє місто, будка для злих собак мені стало чужим,

Над головою висить дорожній знак.

Іду крізь дим мої друзі мене не впізнають, дивляться в очі.

Сталеві двері бережуть затишок від брудних ніг.

Я в незнайомому місті одна.

А де мій дім?

Тепер на цьому місці лише стіна, а в ній пролом,

Стою, спершись на паркан, обличчям до стіни,

Напевно, все, що було досі наснилося мені.

У вітрині я розглядаю те, що стало мною,

Шалений погляд, зім'яте пальто не той крій.

Мені слідом кричать чужі імена скриплять вікном,

Я в незнайомому місті одна все було сном...