Женщины-враги - Arktika

Они хотели меня сломать, но я не сдалась

Они хотели тебя забрать, я не отдала

Все твои женщины мои враги,

Я им прощаю любовь,

Но я убью их, если к тебе приблизятся вновь.

Ветры огней дуют в упор,

Но ты стоишь не спасаешь любовь

Я умоляю, будь посмелей.

Я на коленях будь же сильнее.

Ветры разлук сметают нас

Я умоляю в последний раз

Нас разделяют их голоса

Медлить нельзя стреляй им в глаза.

Они хотели сердце забрать

Отдать тело мне,

Но я же вижу сомненье в глазах,

И ты вернешься ко мне.

Все твои женщины-мои враги,

Я им прощаю любовь.

Ведь я твой ангел

И крылья мои вырастут вновь.

Ветры огней дуют в упор,

Но ты стоишь не спасаешь любовь

Я умоляю, будь посмелей.

Я на коленях будь же сильнее.

Ветры разлук сметают нас

Я умоляю в последний раз

Нас разделяют их голоса

Медлить нельзя стреляй им в глаза.

Вони хотіли мене зламати, але я не здалася

Вони хотіли тебе забрати, я не віддала

Усі твої жінки мої вороги,

Я ним прощаю кохання,

Але я уб'ю їх, якщо до тебе наблизяться знову.

Вітри вогнів дмуть упор,

Але ти стоиш не рятуєш кохання

Я благаю, будь сміливішим.

Я на колінах сильніший.

Вітри розлука змітають нас

Я вблагаю в останній раз

Нас поділяють їхні голоси

Зволікати не можна стріляй їм в очі.

Вони хотіли серце забрати

Віддати тіло мені,

Але я ж бачу сумнів у очах,

І ти повернешся до мені.

Всі твої жінки-мої вороги,

Я їм прощаю любов.

Адже я твій ангел

І крила мої виростуть знову.

Вітри вогнів дмуть упор,

Але ти стоиш не рятуєш кохання

Я благаю, будь сміливішим.

Я на колінах сильніший.

Вітри розлука змітають нас

Я вблагаю в останній раз

Нас поділяють їхні голоси

Зволікати не можна стріляй їм в очі.