Здравствуй, Питер - Олег Газманов

Здравствуй, Питер!

Я снова вернулся из болота печали и грусти.

Я вернулся к дворцам и каналам, развернулся навстречу судьбе.

Белой ночью по улицам сонным буду шляться опять, как бездомный,

И смотреть, как дома вдоль каналов проплывают по тёмной воде.

Здравствуй, Питер!

Вдоль улиц шагая, словно пёструю книгу листаю,

И с разбега внезапно бросаюсь в разведённые руки мостов.

Я смеюсь, и летит кувыркаясь эхо смеха, от стен отражаясь,

В переулках пустынных и гулких, разогнав петербургских котов.

Припев:

Здравствуй, Питер!

Здравствуй, город!

Ты мне дорог, очень дорог,

Но разводят мосты, я боюсь не успеть белой бабочкой в белую ночь улететь.

В лёгком вздохе балтийского ветра еле-еле качаются ели,

Мне не спится в горячей постели, ночь не выдержать мне одному.

В лунном свете, кружась и сверкая, унесёт нас листва золотая,

И под грохот бродячих трамваевм я покрепче тебя обниму.

Переулки, соборы, аптеки, синагоги, мечеть, дискотеки

Продолжают Петрово творенье, продолжая вращение планет.

Под гудящие струны проспектов, я пою и, внезапно взлетая,

Вижу все города, понимая, что нигде равных Питеру нет.

Припев:

Здравствуй, Питер!

Здравствуй, город!

Ты мне дорог, очень дорог,

Но разводят мосты, я боюсь не успеть белой бабочкой в белую ночь улететь.

Здравствуй, Питер!

Здравствуй, город!

Ты мне дорог, очень дорог,

Но разводят мосты, я боюсь не успеть белой бабочкой в белую ночь улететь.

Привіт, Пітер!

Я знову повернувся з болота печалі і суму.

Я повернувся до палаців і каналів, розвернувся назустріч долі.

Білої ночі по вулицях сонних буду шлятися знову, як бездомний,

І дивитися, як удома вздовж каналів пропливають темною водою.

Привіт, Пітер!

Вздовж вулиць крокуючи, наче строкату книгу гортаю,

І з розбігу раптово кидаюся в розведені руки мостів.

Я сміюсь, і летить перекидаючись луна сміху, від стін відбиваючись,

У провулках пустельних і гучних, розігнавши петербурзьких котів.

Приспів:

Привіт, Пітер!

Доброго дня, місто!

Ти мені дорогий, дуже дорогий,

Але розводять мости, я боюся не встигнути білим метеликом у білу ніч відлетіти.

У легкому зітханні балтійського вітру ледь-ледь гойдаються ялинки,

Мені не спиться в гарячому ліжку, ніч не витримати мені одному.

У місячному світлі, кружляючи і сяючи, віднесе нас листя золоте,

І під гуркіт бродячих трамваїв я міцніше тебе обійму.

Провулки, собори, аптеки, синагоги, мечеть, дискотеки

Продовжують Петрове творіння, продовжуючи обертання планет.

Під струни проспектів, що гудуть, я співаю і, раптово злітаючи,

Бачу всі міста, розуміючи, що ніде рівних Пітеру немає.

Приспів:

Привіт, Пітер!

Доброго дня, місто!

Ти мені дорогий, дуже дорогий,

Але розводять мости, я боюся не встигнути білим метеликом у білу ніч відлетіти.

Привіт, Пітер!

Доброго дня, місто!

Ти мені дорогий, дуже дорогий,

Але розводять мости, я боюся не встигнути білим метеликом у білу ніч відлетіти.