Закрой мои глаза - Олег Газманов

Закрой мои глаза, холодной кожей рук,

Не дай мне рассказать про боль разлук.

Мы в тишине ночной, в сиянии свечи,

Две тени в складках штор сплелись в ночи.

Припев

И я как будто странник,

По этой жизни странной,

Астральный дух планет,

Которых больше нет.

И в тишине звенящей,

Звенят осколки нашей,

Мечты о настоящем, а будущего нет.

А свечи все поют, а звезды все горят.

Под кожей рук твоих, глаза дрожат.

Но исчезает тень, кончаются слова.

И беспощадный день мне бьет в глаза.

Припев

И я как будто странник,

По этой жизни странной,

Астральный дух планет,

Которых больше нет.

И в тишине звенящей,

Звенят осколки нашей,

Мечты о настоящем, а будущего нет.

Закрий мої очі, холодною шкірою рук,

Не дай мені розповісти про біль розлуки.

Ми в тиші нічний, в сяйві свічки,

Дві тіні в складках штор сплелися вночі.

Приспів

І я наче мандрівник,

За цим життям дивним,

Астральний дух планет

Яких більше нема.

І в тиші дзвінкої,

Дзвінять уламки нашої,

Мрії про сьогодення, а майбутнього немає.

А свічки всі співають, а зірки все горять.

Під шкірою рук твоїх очі тремтять.

Але зникає тінь, закінчуються слова.

І нещадний день мені б'є в очі.

Приспів

І я наче мандрівник,

За цим життям дивним,

Астральний дух планет

Яких більше нема.

І в тиші дзвінкої,

Дзвінять уламки нашої,

Мрії про сьогодення, а майбутнього немає.