Я такой, как ты, не встречу никогда - Олег Газманов

Я такой как ты не встречу

Никогда, никогда, никогда

Унесут меня куда-то

Поезда, поезда, поезда

Под тревожный стук колес

О стекло расплющив нос

Буду вглядываться в те края, где рос

Там, где головы кудрявые берез

Пьяный клен целовал

Напоенный диким медом ветер грез

Надо мной пролетал

В тех краях, где раньше рос,

Где знакомо все до слез,

Где когда-то ветер странствий нас унес

Глядя вдаль, в никуда,

Прижимаясь лбом к стеклу

Я такий як ти не зустріч

Ніколи, ніколи, ніколи

Занесуть мене кудись

Поїзди, поїзди, поїзди

Під тривожний стукіт коліс

Про скло розплющивши ніс

Вдивлятимуся в ті краї, де ріс

Там, де голови кучеряві берези

П'яний клен цілував

Напоєний диким медом вітер мрій

Наді мною пролітав

У тих краях, де раніше ріс,

Де знайомо все до сліз,

Де колись вітер мандрів нас забрав

Дивлячись в далечінь, у нікуди,

Притискаючись лобом до скла