Прощай - Олег Газманов

Прощай,

Это значит, что мы никогда,

Это значит, что нечем дышать,

Это значит веками не спать,

Стала слишком широкой кровать

Для меня одного.

Прощай,

Будет долго твой запах летать,

И твой смех, отражаясь от стен,

На бокалах звенеть и дрожать

В зеркалах нашу жизнь продолжать,

Продолжать отражать.

И бессонными ночами

Рядом с женщиной чужой

Вспомню птиц, что так кричали,

Унося мою любовь…

И бессонными ночами

Боль накроет, как прибой,

Унесёт река печали

За собой…

Прощай,

Видно мы разучились прощать,

Видно трудно так долго мечтать,

Прощай,

Це означає, що ми ніколи,

Це означає, що нема чим дихати,

Це означає століттями не спати,

Стало занадто широким ліжком

Для мене одного.

Прощай,

Довго твій запах літатиме,

І твій сміх, відбиваючись від стін,

На келихах дзвеніти і тремтіти

У дзеркалах наше життя продовжувати,

Продовжувати відбивати.

І безсонними ночами

Поряд із жінкою чужою

Згадаю птахів, що так кричали,

Виносячи моє кохання…

І безсонними ночами

Біль накриє, як прибій,

Віднесе річка печалі

За собою…

Прощай,

Видно ми розучилися прощати,

Видно важко так довго мріяти,