Под стук колёс - Олег Газманов

В который раз иду я вдоль перрона

Привычен звук вокзальной суеты

Последний шаг, и я уже в вагоне,

А за окном летят цветные сны.

Припев:

Под стук колес ловлю я дней минувших тень,

Под стук колес мне время шепчет о тебе

Пусть говорят, что мы былого не вернем

Не верю я, что все теряю с каждым днем.

Я знаю, что не стоит возвращаться

Мне дважды в эту реку не войти

Ночным экспрессом годы будут мчаться

И нет у них обратного пути

Я детство никогда не повстречаю

Надеяться на чудо смысла нет,

Но все-таки монетку опускаю,

Жду, что зеленый загорится свет.

Под стук колес ловлю я дней минувших тень,

Под стук колес мне время шепчет о тебе

Под стук колес я погружаюсь тихо в грусть

Пишу на стеклах запотевших: «Я вернусь».

Вкотре йду я вздовж перону

Звичний звук вокзальної метушні

Останній крок, і я вже в вагоні,

А за вікном летять кольорові сни.

Приспів:

Під стукіт коліс ловлю я день минулих тінь,

Під стукіт коліс мені час шепоче про тебе

Нехай кажуть, що ми колишнього не повернемо

Не вірю я, що все втрачаю з кожним днем.

Я знаю, що не варто повертатися

Мені двічі в цю річку не увійти

Нічним експресом роки мчатимуть

І немає у них зворотного шляху

Я дитинство ніколи не зустрічаю

Сподіватися на чудо сенсу немає,

Але все-таки монетку опускаю,

Чекаю, що зелене загориться світло.

Під стукіт коліс ловлю я день минулих тінь,

Під стукіт коліс мені час шепоче про тебе

Під стукіт коліс я зануряюсь тихо в сум

Пишу на стеклах запітнілих: «Я повернуся».