Милые алые зори - Олег Газманов

Я приду к тебе, будешь рада, уведу в золотую рожь.

Ты мне будешь шептать: «Не надо…», не уняв первой страсти дрожь.

А над нами колосья зерен проплывут облаками вдаль.

Эти милые алые зори и тебя мне немножечко жаль.

Я уйду, я останусь с другою, с той, что первой водил в эту рожь.

А пока ты лежишь со мною, не уняв первой страсти дрожь.

А над нами колосья зерен проплывут облаками вдаль.

Эти милые алые зори и себя мне немножечко жаль.

Эти милые алые зори и себя мне немножечко жаль.

Эти милые алые зори и себя мне немножечко жаль.

Я прийду до тебе, будеш рада, відведу в золоте жито.

Ти мені шепотітимеш: «Не треба…», не забравши першої пристрасті тремтіння.

А над нами колосся зерен пропливуть хмарами вдалину.

Ці милі яскраво-червоні зорі і тебе мені трошки шкода.

Я піду, я залишуся з іншою, з тією, що першою водив у це жито.

А поки ти лежиш зі мною, не забравши першої пристрасті тремтіння.

А над нами колосся зерен пропливуть хмарами вдалину.

Ці милі червоні зорі і себе мені трошки шкода.

Ці милі червоні зорі і себе мені трошки шкода.

Ці милі червоні зорі і себе мені трошки шкода.