Skizo - Odezenne

J’accouche d’un texte sans nom

Car plus de chance

De finir orphelin que «d'sang mon»

Pourtant reconnu «franc

…çais"sur papier d’origine

J’recycle une idée maintes et maintes fois

Suinte mon encre encore une

Croix sur mon carnet des choses à faire qui l' seront pas

J’abuse mon esprit pas à pas

Demain c’est sûr: ça commencera comme ça

En attendant j’baptise mon texte: Al

En devenir seulement

À démentir salement

La rumeur qui m’hante moi même ou à moi même

Ils sont combien dans ma tête à faire la fête

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la fête

Ils sont combien dans ma tête à faire la tête

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la tête

On dit qu’il faut «9 mois"pour être entier

Mais combien pour être bien fait?

-«Une vie pour être rentier

D’un placement neuf

-hé qui t’es?»

L’premier que j’crois connaitre en m’levant

Le ventre vide et l’regard béant

L’second qui revient dans ma gueule en me l’enlevant

M'élevant au troisième «moi»: j’acquiers une connaissance éparse

Sur l’deuxieme, c’est par ces vers que j’pige que pas tous ne m’aiment

Et me séparent de moi même.

Oula!

J’m’enmelle dans ces pas

-«Tu m’emmènes ou là?

-Je ne sais pas»

Ils sont combien dans ma tête à faire la fête

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la fête

Ils sont combien dans ma tête à faire la tête

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la tête

Mais faut-il préciser qu’un schizophrène

Fait de «neuf moi"ne freine

Pas à l’approche du 4eme

Le trouillard, le connard, ou celui qui s’couche tard

Celui qui m’a noyé dans un pétard

Et c’est ici que les choses se corsent: le cinquième

Car à présent, j’régresse au centième

J’agresse mon être par cette flemme

J’tourne en rond, enfin sur moi même

En attendant l’autre

Celui qui me suis comme mon ombre

C’est là qu’j’sombre

Et l’onde de choc devient féconde: v’la l’sixième

Je m'élève au rang de créateur sous spleen

Anciennement splif sur mes lèvres

Du genre qu’a peur d’finir has been en s’arrachant le tif

J’continue donc mon voyage au septième Ciel

Plus facile à dire qu'à faire

J’zappe le l’huitième, baptisé faux Roméo

Parce qu’il faut l’remuer pour qu’il s’exprime ou reste muet

Face au neuvième qui prend d’la place, arrogant

Sûr de lui lorsque l’argot danse

Sur l’beat sans gants, jusqu'à narguer les gens

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la fête

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la fête

Ils sont combien dans ma tête à faire la tête

Ils sont combien dans ma tête à s’faire la tête

(Ils sont combien dans ma tête à faire la fête)

(Ils sont combien dans ma tête à s’faire la fête)

(Ils sont combien dans ma tête à faire la tête)

(Ils sont combien dans ma tête à s’faire la tête)

Я народжу безіменний текст

Бо більше везіння

Щоб залишитися сиротою тільки "d'blood mon"

Все ж визнається «відвертим

...це"на оригінальному папері

Я переробляю ідею знову і знову

Знову сочіть моє чорнило

Хрестик на моєму блокноті справ робити не буде

Я зловживаю своїм розумом крок за кроком

Завтра точно: почнеться так

Тим часом хрестяю свій текст: Ал

У становленні лише

Погано заперечувати

Чутка, яка переслідує мене чи мене самого

Скільки в моїй голові на вечірку

Скільки їх у мене в голові на вечірку

Скільки їх дується в моїй голові

Скільки з них в моїй голові головоломки

Кажуть, щоб бути цілісним, потрібно «9 місяців».

Але скільки треба добре зробити?

-«Життя бути ренти

З нового місця розташування

- привіт хто ти?»

Перший, якого я, здається, знаю, коли встаю

Порожній шлунок і розкритий погляд

Другий, який повертається мені в рот, забираючи його

Підйом до третього «я»: я здобуваю розрізнені знання

На другому, саме через ці вірші я розумію, що мене не всі люблять

І відокремити мене від себе.

Оце Так!

Я захоплююся цими кроками

«Куди ти мене ведеш?

-Я не знаю"

Скільки в моїй голові на вечірку

Скільки їх у мене в голові на вечірку

Скільки їх дується в моїй голові

Скільки з них в моїй голові головоломки

Але треба сказати, що шизофренік

Зроблено "дев'ять мені" без гальм

Не при наближенні 4-го

Боягуз, мудак або той, хто пізно лягає спати

Той, хто мене втопив у петарді

І ось тут все стає важко: п’ятий

Бо зараз я регресую до сотого

Я атакую ​​свою істоту цією лінню

Я обертаюся по колу, нарешті над собою

Чекаю іншого

Той, хто йде за мною, як моя тінь

Тут я тону

І ударна хвиля стає плідною: ось шоста

Під селезінкою я піднімаюся до рангу творця

Раніше пляма на моїх губах

З тих, хто боїться закінчити колись, відірвавши свої тіф

Тож я продовжую свою подорож до сьомого неба

Легше сказати, ніж зробити

Я збиваю восьмого, хрещеного фальшивого Ромео

Тому що ви повинні порушити його, щоб висловитися або промовчати

Перед дев'ятим, який займає місце, зарозумілий

Впевнений, коли сленг танцює

По ходу без рукавичок, аж до кепкування над людьми

Скільки їх у мене в голові на вечірку

Скільки їх у мене в голові на вечірку

Скільки їх дується в моїй голові

Скільки з них в моїй голові головоломки

(Скільки в моїй голові на вечірку)

(Скільки їх у мене в голові на вечірку)

(Скільки з них дуються в моїй голові)

(Скільки з них в моїй голові створюють голови)