Bouche à lèvres - Odezenne

Souvent la tête dans la cantine, je dessine je dessine

Le goût amer de ta cuisine, mes babines mes babines

Et je finis par voir des gens, des grands avec des gants

Le visage gris des jours semblants, des gens avec des chiens

Je les vois creuser des enfants, avec du cran avec les mains

Mélange le noir avec le blanc, jeu de reins, jeu de vilains

Ils ont des laisses autour des gants, des fesses, des seins

Redonne moi l’heureuse d’avant, je peins, je peins

On oublie tout on oublie rien, je crains, je crains

Que mon reflet dans ta rétine me dédessine, me dédessine

Vivre avec un corps c’est comme vivre avec un mort

Alors je ferme les yeux quand j’dors et j’attend qu’elle dise encore

Mais qu’il est faux ce bel accord, il grince avec nos dents

Mais qu’il est fourbe ce corps à corps, il m’a pincé jusqu’au sang

Souvent la tête dans la cantine, je dessine, je dessine

Le goût amer de ta cuisine, mes babines, mes babines

Et je finis par voir des gens

Pin pin pin

Souvent la tête dans la cantine, je dessine, je dessine

Le goût amer de ta cuisine, mes babines, mes babines

Et je finis par voir des gens

Pin pin pin

Pin pin pin

Souvent la tête dans la cantine, je dessine, je dessine

Le goût amer de ta cuisine, mes babines, mes babines

Souvent la tête dans la cantine, je dessine, je dessine

Le goût amer de ta cuisine, mes babines, mes babines

Souvent la tête dans la cantine, je dessine, je dessine

Le goût amer de ta cyprine, mes babines, mes babines

Et je finis par voir des gens, encore, encore

Et je finis par voir des gens, encore, encore

Et je finis par voir des gens, encore, encore

Encore, encore, encore, encore

Et je finis par voir des gens, encore, encore, encore

Часто голова в їдальні, малюю, малюю

Гіркий смак твоєї кухні, мої відбивні мої відбивні

І в кінцевому підсумку я бачу людей, великих в рукавичках

Сіре обличчя удаваних днів, людей з собаками

Я бачу, як вони копають дітей з кишками руками

Змішайте чорне з білим, гру нирок, гру лиходія

Вони мають повідці навколо рукавичок, сідниць, грудей

Зробіть мене знову щасливою, я малюю, я малюю

Ми забуваємо все, нічого не забуваємо, я боюся, я боюся

Що моє відображення в твоїй сітківці розтягує мене, розтягує мене

Жити з тілом – це як жити з мертвим

Тому я закриваю очі, коли сплю, і чекаю, поки вона скаже знову

Але наскільки неправильна ця прекрасна угода, вона скрипить зубами

Але яка ж оманлива ця рукопашна, він щипав мене, аж до крові

Часто моя голова в їдальні, малюю, малюю

Гіркий смак вашої кухні, мої відбивні, мої відбивні

І я зрештою бачу людей

сосна сосна сосна

Часто моя голова в їдальні, малюю, малюю

Гіркий смак вашої кухні, мої відбивні, мої відбивні

І я зрештою бачу людей

сосна сосна сосна

сосна сосна сосна

Часто моя голова в їдальні, малюю, малюю

Гіркий смак вашої кухні, мої відбивні, мої відбивні

Часто моя голова в їдальні, малюю, малюю

Гіркий смак вашої кухні, мої відбивні, мої відбивні

Часто моя голова в їдальні, малюю, малюю

Гіркий смак твого любовного соку, мої відбивні, мої відбивні

І я зрештою бачу людей знову, знову

І я зрештою бачу людей знову, знову

І я зрештою бачу людей знову, знову

Знову, знову, знову, знову

І я зрештою бачу людей знову, знову, знову