Meredith - Odezenne

Jeune enfant sans parents, c’est pas faux, c’est navrant

Ça m’attriste, c’est marrant… Je médite ces infos:

«Meredith, dites, dites?

Trop petite, dites, dites?»

Elle grandit dans des cantines une clé autour du cou

Pas de «sonnez les matines», elle est grande un point c’est tout

Elle rêve, rêve, rêve

D’une brève trêve trêve

Meredith la nympho se fait troncher par une foule

C’est marrant c’est pas faux, se fait belle comme une poule

«Elle est belle, belle, belle

Besoin d’elle, d’elles, d’ailes.»

Dans les clubs elle déboule, de la bave en découle

Ses pelles roulent, elle est saoule, elle roucoule sous la boule

Fait du zèle, zèle, zèle

Brûle ses ailes, ailes, ailes

Meredith sur le bar accueille les fêtards

Ses cuisses se séparent, se filent ses bas…

Confesse, fesse, fesse

Qu’on la laisse, laisse laisse

Elle distribue des coeurs, ne regarde pas les corps

Elle dissimule les peurs peu importe le décor

«Meredith, dites, dites

Où t’habites, bite, bite?»

Une reine de nuit embellie par l’alcool, elle rêve de lui, d’y poser son bémol

Donc elle danse, danse, danse

En transe, danse, danse

Elle perle du front, une goutte sur chaque son

Des mecs l’affrontent des doutes entre les seins

Elle gueule, gueule, gueule

«T'es pas seule, seule, seule.»

Elle rêve des champs, de l’herbe, du vent

Elle vomit son métro et ses pots d'échappement

«Meredith rentre vite!

Quand tu pites, pites, pites.»

Un pied sur une chaise, de l’air sur le visage

Un corps en terre glaise, elle regarde les images…

«Meredith, dites, dites?

Tu nous quittes, quittes, quittes?»

Elle plonge du cinquième un sourire aux lèvres

Elle éponge au centième la vie et ses merveilles

«Meredith, tu m'évites?»

Je vois des fantômes, des toutous blancs

Ils appuient l’hématome de ton cou tout blanc

J’ai croqué dans la pomme de mon chouchou quand

Elle était dans mon film dans mon zoom, fous le camps !

Маленька дитина без батьків, це не погано, це розбиває серце

Мене сумно, смішно... Я розмірковую над цією інформацією:

«Мередіт, скажи, скажи?

Замало, скажи, скажи?

Вона росла в їдальні з ключем на шиї

Не дзвоніть на утреню, вона висока, от і все

Вона мріє, мріє, мріє

Про коротке перемир'я

Німфоманка Мередіт влаштована натовпом

Смішно, це не підробка, будь гарна, як квочка

«Вона красива, красива, красива

Потрібні вона, вони, крила».

У клубах вона котиться, слинки виходять

У неї котяться лопати, п’яна, під м’ячем воркує

Будь завзятим, завзятим, завзятим

Обпаліть йому крила, крила, крила

Мередіт на барі вітає гуляк

Її стегна розходяться, панчохи крутяться...

Зізнайся, шльопай, шльопай

Нехай, нехай, нехай

Вона роздає серця, не дивіться на тіла

Вона приховує страхи незалежно від обстановки

«Мередіт, скажи, скажи

Де ти живеш, хуй, хуй?»

Королева ночі, прикрашена алкоголем, вона мріє про нього, про те, що він лягає на свою квартиру

Так вона танцює, танцює, танцює

У трансі танцюй, танцюй

Вона перли з чола, крапля на кожен звук

Хлопці стикаються з її сумнівами між грудьми

Вона кричить, кричить, кричить

«Ти не один, один, один».

Їй сняться поля, трава, вітер

Вона викидає своє метро та вихлопні гази

«Мередіт швидко повертайся додому!

Коли плюнеш, плюй, плюй».

Одна нога на стільці, повітря на обличчі

Тіло в глині, вона дивиться на картинки...

«Мередіт, скажи, скажи?

Ти залишаєш нас, залишаєш нас, залишаєш нас?»

Вона занурюється з п’ятого з посмішкою на устах

Вона вбирає життя і його дива до сотого

— Мередіт, ти мене уникаєш?

Я бачу привидів, білих песиків

Вони підтримують синяк вашої шиї весь білий

Я кусав яблуко свого улюбленця, коли

Вона була в моєму фільмі в моєму зумі, геть геть!