On nait on vit on meurt - Odezenne

Je ne veux pas pourrir dans le fond d’un cercueil

Ni voir la meuf d’l’accueil qu’il y a au paradis

Je veux rester ici, avant que la fin me cueille

Comme on cueille une pomme, même si c’est dur des fois

C’est mieux que d’avoir la foi

C’est mieux qu’une crise de foie ou qu’une sale rage de dent

La vie ça vient qu’une fois et ça passe comme une danse

Danser près de la mort

Danser près de la mort au pied de ta maison

Les murs de la misère, les clefs de ta raison

On naît, on vit, on meurt

On naît, on vit, on meurt

L'œil trouble, l’envie, l’odeur

Un monde, moi saint, sentir douleur

Des mots malsains nourrissent les peurs

On nait, on vit, on meurt

Aimer vite !

Aimer vite !

Et mes sœurs?

Regard humide de la gorge au cœur

Chaleur canine mes poumons m'écœurent

On naît, on vit, on meurt

Même si je passe le temps sans intérêt pour ça

La vie c’est fait pour ça

C’est tester sa naissance

Aimer tous les moment, c’est se mentir dans le sens

C’est se mentir dans le froid, c’est noyer son essence

C’est lâcher le combat de l’infiniment petit

Face à l’infiniment grand, se perdre dans le profond

Sans voir à la surface dans les mots d’un prophète

Les réponses aux questions, je les laisse aux grosses têtes

On naît, on vit, on meurt

Aussi vite qu’un cri, qu’un pleur

Aussi bête qu’un vide qu’une fleur

On est en vie on meurt, aussi rien qu’un fil qu’une heure

Tout finira vite sans douleur sans forfait

Une âme qui boite mets plus de temps mais elle arrive à la paix

Je ne veux pas vivre

Je ne veux pas naître

Je ne veux pas mourir

Je ne veux pas être

On naît, on vit, on meurt

Le bruit, le gout, la sueur

D’un bout de pain vient le bonheur

Des beaux larbins nourissent les cœurs

On naît, on vit, on meurt

Elle est vide, allez vider les corps !

Le foie, le bide, les femme d’abord

Les crampes ruminent, l’estomac dort

On naît, on vit, on meurt

Aussi chaud qu’un soleil mort, aussi doux qu’une nuit dehors

On naît, on vit, on meurt

Aussi doux qu’un jour qu’on tord

Я не хочу гнити на дні труни

І не бачити дівчину з прийому, що є в раю

Я хочу залишитися тут, поки мене не підхопить кінець

Як зірвати яблуко, хоча іноді це важко

Це краще, ніж мати віру

Це краще, ніж напад печінки чи сильний зубний біль

Життя приходить один раз і проходить, як танець

Танці біля смерті

Танці майже до смерті біля підніжжя вашого будинку

Стіни нещастя, ключі від вашого розуму

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Неспокійне око, заздрість, запах

Один світ, святий я, відчуй біль

Хворі слова живлять страхи

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Любіть швидко!

Любіть швидко!

А мої сестри?

Вологий погляд від горла до серця

Мене нудить собачий жар від моїх легенів

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Навіть якщо я проводжу час, не цікавлячись цим

Для цього і створено життя

Це перевіряє ваше народження

Любити кожну мить означає брехати собі в сенсі

Це лежати собі на морозі, це топить твою сутність

Це відпускає боротьбу нескінченно малого

Звертаючись до нескінченно великого, заблукаючи в глибині

Не бачачи поверхні в словах пророка

Відповіді на запитання залишаю великим головам

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Швидко, як плач, як плач

Дурна, як порожнеча, як квітка

Ми живі, ми помремо, всього за годину

Все закінчиться швидко без болю без упаковки

Душа, що кульгає, займає більше часу, але вона приходить до спокою

Я не хочу жити

Я не хочу народжуватися

Я не хочу вмирати

Я не хочу бути

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Шум, смак, піт

Із шматка хліба – щастя

Гарні міньйони годують серця

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Порожньо, ідіть порожні тіла!

Печінка, живіт, жінки насамперед

Судоми жвачать, живіт спить

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Гаряче, як мертве сонце, ніжне, як ніч надворі

Ми народжуємося, живемо, вмираємо

Такий солодкий, як перекручений день