Feuille blanche - Odezenne

A 4 contre 1, ma main maintient le stylo

Ma bille roule sur les lignes de c’paysage vierge

J’ai l’vertige des premiers mots placés très hauts

Vivement la chute mais pour ça faut qu’je gamberge

J’me fais argonaute, de c’panorama

Octogone à la main, mes idées font du pogo

Tout se bouscule dans ma tête

J’ai pas pied, y a pas de mer

Mais je lâche quand même l’encre

Au cœur de c’t’univers

Mine qui fait des loopings

Forme consonnes et voyelles

Assonances sans annonce

Singulier et pluriel

Métaphores finement filées

Trois branches de thème

Que tu fais blanchirent

Dans des p’tits carreaux perforés

Une pincée de syllabes

Sel et poivre sur les rimes

J'étale le bleu marine

Quand l’alphabet se ballade

Feuille blanche

Un terrain Groenland

Une piste de danse ambulante

Pour faire swinguer les idées

Principe, des vases communicants

Commun mais quand…

L’commun m’niquant

Comment communiquer si l’unique point manquant commun manquait?

x2

Principe, des vases communicants x4

Face à ma feuille blanche

Je trace mes sentiers d’encre

Encre lâché près d’l’archipel vierge

Nager jusqu'à la rive

Berger d’mon troupeau d’mots

Transhumance du flow

Perdu au milieu de c’désert blanc

Îlot glacé, ils l’ont souillé idiot

Et là, m’voilà dans mon no man’s land hello

Hélas, ici pas de traces préexistantes

Face à cette abstinence

Je tente une direction sans pertinence

Repousse demain mais pas d’repères à l’horizon

Rebrousse chemin mais désespère alors qu’ils ont…

Épousé ma main, à travers l’stylo que j’tiens

Et tant pis si j’me perds

J’plante ma tente ici

Respire un peu l’air

Juste pour tenter si

Ma futur ville s’construit ici, tâter si

La place pour l’verbe ainsi palace de glace aussi

Au service de ma poésie, une fois d’plus, juste une fois d’plus

Ma feuille blanche se remplie…

Principe, des vases communicants

Commun mais quand…

L’commun m’nikant

Comment communiquer si l’unique point manquant commun manquait?

X2

Principe, des vases communicants X4

«C'est de la poésie voila ce que c’est !»

На 4 проти 1 моя рука тримає ручку

Мій мармур котиться по лініях цього незайманого пейзажу

У мене паморочиться голова від перших слів, розміщених дуже високо

Не можу дочекатися осені, але для цього мені доводиться грати

З цієї панорами я стаю аргонавтом

Восьмикутник у руці, мої ідеї йдуть на пого

Все крутиться в моїй голові

У мене немає ноги, немає моря

Але я все одно скидаю чорнило

У серці цього всесвіту

Мій, який робить петлі

Утворіть приголосні та голосні

Асонанси без оголошення

однини і множини

Точні метафори

Три тематичні гілки

Що ви робите відбілювати

У невеликих перфорованих плитках

Дрібка складів

Сіль і перець на вірші

Я розклав темно-синій

Коли алфавіт блукає

Білий папір

Поле в Гренландії

Рухомий танцпол

Щоб ідеї крутилися

Принцип, сполучні судини

Звичайне, але коли...

Звичайне мене різання

Як спілкуватися, якщо відсутня єдина загальна точка?

х2

Принцип, сполучні судини х4

Звертаючись до моєї білої простирадлі

Я простежую свої чорнильні сліди

Чорнило впало біля незайманого архіпелагу

Допливти до берега

Пастух мого стада слів

Транслюмація потоку

Загублений посеред цієї білої пустелі

Крижаний острів, вони осквернили його безглуздо

А там, ось я на своїй нічійній землі привіт

На жаль, тут жодних попередніх слідів

Зіткнувся з цим утриманням

Я пробую невідповідний напрямок

Поверніться завтра, але на горизонті немає орієнтирів

Повертайтеся, але впадайте у відчай, коли мають...

Заміж мою руку, через ручку, яку я тримаю

І шкода, якщо я заблукаю

Я ставлю тут свій намет

Вдихніть трохи повітря

Просто спробувати якщо

Тут будується моє майбутнє місто, відчуй, якщо

Місце для дієслова so ice of ice of too

На службу моїй поезії, ще раз, просто ще раз

Мій чистий аркуш заповнюється...

Принцип, сполучні судини

Звичайне, але коли...

Звичайний нікант мене

Як спілкуватися, якщо відсутня єдина загальна точка?

X2

Принцип, що сполучаються судини Х4

«Це поезія, ось що вона!»