Cabriolet - Odezenne

Un moteur tremble, une route défile

Un cœur à prendre, une roue qui pile

Dans des cheveux du vent dessine

Et sous des bleus ses yeux qui dealent

Sur un volant des mains habiles

Conduite violon, 2 grammes dans l’jean

Sous les néons, tunnel des villes

Lèvres violettes, sourire dans l’mille

La ligne blanche la rend docile

Sixième dans le manche, deux cents tout pile

Je ne crois pas que je t’aide

Je ne crois pas que je t’aide

Je ne crois pas que je t’aide

Je ne crois pas

Baisser les armes c’est plus facile

Dans un grand verre cassé au gin

Comme un géant au bord du Nil

Chasser les larmes de crocodile

Et sur ses joues couleur livides, clouer de doux «bébés"fragiles

Avec «dent-elle"est belle cette fille

Tendre levrette et pacotilles

Je ne crois pas que je t’aide

Je ne crois pas que je t’aide

Je ne crois pas que je t’aide

Je ne crois pas

Двигун тремтить, дорога проскочить

Серце взяти, прядку

У волоссі вітер малює

А під синцями його очі що діло

На кермі вмілих рук

Проводять скрипку, 2 гр в джинсах

Під неоновими вогнями міський тунель

Фіолетові губи, посміхніться тисячею

Біла лінія робить її слухняною

Шостий у раунді, двісті поспіль

Я не думаю, що я тобі допомагаю

Я не думаю, що я тобі допомагаю

Я не думаю, що я тобі допомагаю

я не вірю

Опускати руки легше

У високій розбитій склянці для джину

Як гігант над Нілом

У погоні за крокодилячими сльозами

А на її пожовті щічки прибивають солодкі тендітні «дітки»

З «дент-елле» ця дівчина красива

Ніжний раком і мотлох

Я не думаю, що я тобі допомагаю

Я не думаю, що я тобі допомагаю

Я не думаю, що я тобі допомагаю

я не вірю