Assez - Odezenne

Assez

Des pressions quotidiennes assez

Dépression a la chaine assez

Surplus d’consommation assez

Des tentatives veines assez

Du virus de la haine assez…

De ces immolations assez

D’la manipulation assez

De devoir dire amen assez

Des ricains qui s’ramènent assez

Des forces démonstrations assez

Des fausses révolutions assez

Assez, assez, assez

C’est les guerres qu’on exporte, les valeurs qu’on colporte

C’est peut être l’inverse peut importe

La pudeur qu’on escroque, le malaise qu’on importe

La chaleur qu’on oublie, la patiente qui faiblie

C’est la connexion, c’est le haut débit

C’est mon téléphone et mon forfait pourrit

C’est la dépendance qui nous régie, la frustration qui nous envahi

C’est le premier amour qui marque à vie, c’est les besoin qu’on nous crée

Et la société jetable qu’on nous vend a coté d’une poubelle déjà démodé

C’est les carcans, les idées reçues, l’enfermement

La peur et l’aveuglement, c’est l’individualisme triomphant

C’est l’argent, c’est qu’il y a pas assez d’personne et trop d’gens

C’est le 'vieux qui marronne, c’est l’caid qui s’couronne

C’est l’prof qui méprise c’est l’riche qui s'étonne

C’est les media qui déguisent, c’est la bêtise qu’on clone

C’est l’minet qui s’la donne c’est la haine qu’on attise

La chaine qu’on brise, les putes qui séduisent, le juges qui fredonnent

C’est l’poids d’l’entreprise, c’est l’dieu c’est l’symbole

C’est les erreurs qu’on gomme, c’est l’orgueil qui rayonne

La chance qu’on nous brise l’indifférence comprise par tous

C’est l’batard qui claironne, l'étranger qu’on soupçonne, les gens qui se

suffisent à eux même

Assez

Y a des lagons bleus sur la lune m’a dit un monsieur un peu fou

Un vieux lascar des rue qui devait être un peu trop saoul

Y a des singes savants dans les écoles de Paris

M’a dit ma grand-maman un jour sur le quai de Bercy

Y a des tigres du Bengale dans le zoo de Vincennes

Félins qui crèvent le dalle et qu’ont pas l’allure saine

… Du soleil dans les fossettes et mon cœur plein de fougue Me tape des pieds

à la tête

Maman m’a dit Que la mer était verte là où l’homme en famille Bronze le cerveau

inerte

Papa m’a dit Fils, rends moi fier deviens libellule Dépasse les montgolfières

Alors j’ai pris du zèle et j’ai volé sur la planète

Plus vite que les gazelles plus haut que les comètes

J’ai d’mandé aux pingouins d’aller aux Baléares

Ils m’ont dit qu’il était trop tard la mer là-bas sent le shampooing

J’ai d’mandé aux étoiles pourquoi vous êtes plus à Paris

La réponse fut brutale «Ton ciel tonton est pourri !

«Et puis j’ai r’gardé l'être pour qui j’ai du dégoût

Prier à sa fenêtre avec 3 kilos de bijoux

Достатньо

Досить щоденного тиску

Досить ланцюгової депресії

Надлишку споживання достатньо

Спроби вен достатньо

Досить вірусу ненависті...

Цих спалень досить

Маніпуляцій достатньо

Про те, що достатньо сказати «амінь».

Ріканців, які повертаються досить

Демонстраційних сил достатньо

Досить фальшивих революцій

Досить, досить, досить

Це війни, які ми експортуємо, цінності, які ми продаємо

Може бути й навпаки

Скромність, яку ми обманюємо, дискомфорт, який ми імпортуємо

Тепло, про яке ми забуваємо, пацієнт, який захитається

Це з'єднання, це широкосмуговий доступ

Це мій телефон, і мій план руйнується

Це залежність, яка керує нами, розчарування переповнює нас

Це перша любов, яка знаменує все життя, це потреби, які ми створені

А товариство одноразового використання, яке вони нам продають біля вже застарілого сміттєвого бака

Це кайдани, отримані ідеї, замкнутість

Страх і сліпота - це тріумфальний індивідуалізм

Це гроші, те, що мало людей і забагато людей

Це старий, який бордовить, це бос, який сам себе вінчає

Учитель зневажає, а багаті дивуються

ЗМІ маскують, дурість, яку ми клонуємо

Це красунчик, який дає це, це ненависть, яку ми розпалюємо

Ланцюг, який ми розриваємо, повії, які спокушають, судді, які гудуть

Це вага компанії, це бог, це символ

Це помилки, які ми стираємо, це гордість, яка сяє

Удача, що ми зламані, байдужість зрозуміла всім

Це сволоч, який трубить, іноземець, якого ми підозрюємо, люди, які

вистачає самих по собі

Достатньо

На Місяці є блакитні лагуни, сказав мені трохи божевільний джентльмен

Старий головоріз з вулиці, який, мабуть, був трохи п’яний

У школах Парижа є вчені мавпи

Моя бабуся розповіла мені одного дня на набережній Берсі

У Вінсенському зоопарку є бенгальські тигри

Коти, які гинуть на плиті і не виглядають здоровими

…сонце в ямочках і моє серце, повне вогню, гладить мої ноги

в голові

Мама сказала мені, що море зелене там, де чоловік у родині бронзує мозок

інертний

Тато сказав мені, Сину, зроби мене гордою, що я став бабкою. Передай повітряні кулі

Тому я завзявся і полетів планетою

Швидше газелей, вище комет

Я попросив пінгвінів поїхати на Балеарські острови

Вони сказали мені, що вже пізно, там море пахне шампунем

Я запитав у зірок, чому ти більше не в Парижі

Відповідь була брутальна: «Ваш небесний дядько гнилий!

«І тоді я подивився на істоту, до якої маю огиду

Молиться біля її вікна з 3 кілограмами коштовностей