My Voyage Through Galactic Aeons - Nox Aurea

As thousands of burning eyes

Stared at me with mocking despise

From the silent distance of their cosmic thrones

In a night sky so cold and vastly dark

Entirely I questioned this space-time illusion

And refused the shackles of matter’s intrusion

So I closed my eyes and travelled deep

Into other specters, so far from earth

Towards the void of spiritual tranquillity

I float among stars and nebula dust

Crossing all restraining limits, one by one

On my voyage through galactic aeons

I waken from an indistinct mirage

To dissolve all the chains of creation

The cosmic dreams of mind

Slowly do I now disperse

Into the abyss of Ain

Eternally I proceed

Into the black hole of my dream

To release myself from the circle of time

By my purified spirit’s will to emerge

With the infinity of Nothing beyond

To transcend into the Absolute

Deus Absconditus…

«I lived in this world of darkness, for myriads of years

No one ever knew that I was there…»

Towards the void of spiritual tranquillity

I float among stars and nebula dust

Crossing all restraining limits, one by one

On my voyage through galactic aeons

Як тисячі палаючих очей

Дивився на мене з глузливою зневагою

З тихої відстані їхніх космічних тронів

На нічному небі, такому холодному й надзвичайно темному

Я повністю поставив під сумнів цю просторово-часову ілюзію

І відмовився від кайданів вторгнення матерії

Тож я заплющив очі й пішов глибоко

В інші привиди, так далеко від землі

До порожнечі духовного спокою

Я пару серед зірок і туманного пилу

Переходження всіх обмежень по черзі

У моїй подорожі крізь галактичні еони

Я прокидаюся від невиразного міражу

Щоб розпустити всі ланцюги творення

Космічні мрії розуму

Повільно я зараз розходжусь

У безодню Айна

Я вічно продовжую

У чорну діру моєї мрії

Щоб звільнитися з кола часу

Волею мого очищеного духу виникнути

З нескінченністю Нічого за межами

Щоб перейти в Абсолют

Deus Absconditus…

«Я жив у цьому світі темряви, миріади років

Ніхто не знав, що я там…»

До порожнечі духовного спокою

Я пару серед зірок і туманного пилу

Переходження всіх обмежень по черзі

У моїй подорожі крізь галактичні еони