Ophélia - Nolwenn Leroy

Je descends lentement

Mon corps enfin se repose

Les cheveux longs dans le courant

Ondulent en caressant

Dans le silence libre et sans lien

Doucement me balance

Un berceau bleu étincelant au fond de l’océan

Si tu as rêvé dans les eaux sombres

Dans la pénombre où nage Ophélia

Si la lueur des profondeurs t’attire aussi

Ne me retiens pas

Même si les bras froids du tendre océan te saisissent, englacent ton cœur

Tu me rejoindras

Ne me sauve pas

Coule avec moi

Ne me retiens pas

Je n’entends ni ne respire

Les vagues se retirent

Sur l’oreiller blanc des abysses

Je peux me laisser partir

Si tu as rêvé dans les eaux sombres

Dans la pénombre où nage Ophélia

Si la lueur des profondeurs t’attire aussi

Ne me retiens pas

Même si les bras froids du tendre océan te saisissent, englacent ton cœur

Tu me rejoindras

Ne me sauve pas

Coule avec moi

Ne me retiens pas

D’un coquillage blanc

On renaîtra émerveillé dans la lumière

On ouvrira nos paupières closes

Devant la beauté d’une autre mer

Je retourne à la mer

Je retourne à la mer

Je n’entends ni ne respire

Les vagues se retirent

Sur l’oreiller blanc des abysses

Je peux me laisser partir

Я повільно спускаюся вниз

Моє тіло нарешті відпочило

Довге волосся в потоці

Хвилясті ласки

У вільній і незв'язаній тиші

Ніжно гойдай мене

Блискуча блакитна колиска на дні океану

Якщо вам приснилося в темних водах

У темряві, де Офелія плаває

Якщо сяйво глибин також приваблює вас

Не стримуйте мене

Навіть якщо холодні обійми ніжного океану охоплять вас, заморозьте ваше серце

Ви приєднаєтеся до мене

не рятуй мене

раковина зі мною

Не стримуйте мене

Я ні чую, ні дихаю

Хвилі відступають

На білій подушці безодні

Я можу відпустити

Якщо вам приснилося в темних водах

У темряві, де Офелія плаває

Якщо сяйво глибин також приваблює вас

Не стримуйте мене

Навіть якщо холодні обійми ніжного океану охоплять вас, заморозьте ваше серце

Ви приєднаєтеся до мене

не рятуй мене

раковина зі мною

Не стримуйте мене

З білої оболонки

Ми відродимося вражені у світлі

Ми відкриємо закриті повіки

Перед красою іншого моря

Я повертаюся до моря

Я повертаюся до моря

Я ні чую, ні дихаю

Хвилі відступають

На білій подушці безодні

Я можу відпустити