Cauchemar - Nolwenn Leroy

Je vois le canyon, le soleil m’blouit.

Un dtail m’tonne, pourquoi tu cries?

Tu m’implores, tu supplies, un gros doute m’envahit.

Serais-je mise en cause l’autopsie?

Je sens bien qu’notre amour s’effiloche, je ne suis pas stupide.

Je sens bien que c’est bizarrode, quelque chose cloche.

Assise sur mon lit, sueur et larmes.

Assise sur mon lit, le lieu du drame.

Toujours sept heures moins le quart, le mme cauchemar.

Tu lches ma main, tu glisses, tu tombes dans le vide.

Je vois la rivire, le tourbillon grossit.

Tu heurtes une pierre au ralenti.

Tu hurles, je m’ankylose, nager me terrifie.

Te sauver s’impose, j’me liqufie.

Je sens bien qu’notre amour s’effiloche, je ne suis pas stupide.

Je sens bien que c’est bizarrode, quelque chose cloche.

Assise sur mon lit, sueur et larmes.

Assise sur mon lit, le lieu du drame.

Toujours sept heures moins le quart, le mme cauchemar.

Je lance la corde, je rate, le flot t’engloutit.

Je sens bien qu’notre amour s’effiloche, j’ne suis pas stupide.

Je sens bien que mes penses sont moches, ma tte est vide.

Assise sur mon lit, sueur et larmes.

Assise sur mon lit, le lieu du drame.

Toujours sept heures moins le quart, le mme cauchemar

Faut-il y voir un signe?

Il est temps que tu te barres.

Я бачу каньйон, сонце мене засліплює.

Мене дивує деталь, чого ти кричиш?

Ти благаєш мене, ти благаєш, великий сумнів охоплює мене.

Чи звинувачуватиму мене в розтині?

Мені здається, що наша любов розривається, я не дурна.

Мені здається, що це дивно, щось не так.

Сиджу на моєму ліжку, піт і сльози.

Сидячи на моєму ліжку, сцена драми.

Завжди без чверті сьома, той самий кошмар.

Відпускаєш мою руку, ковзаєшся, провалюєшся в порожнечу.

Бачу річку, вир росте.

Ви вдарили об камінь у повільній зйомці.

Ти кричиш, я застигаю, плавання мене жахає.

Врятувати тебе необхідно, я розріджений.

Мені здається, що наша любов розривається, я не дурна.

Мені здається, що це дивно, щось не так.

Сиджу на моєму ліжку, піт і сльози.

Сидячи на моєму ліжку, сцена драми.

Завжди без чверті сьома, той самий кошмар.

Кидаю мотузку, сумую, приплив тебе поглинає.

Мені здається, що наша любов розривається, я не дурна.

Я відчуваю, що мої думки потворні, моя голова порожня.

Сиджу на моєму ліжку, піт і сльози.

Сидячи на моєму ліжку, сцена драми.

Завжди без чверті сьома, той самий кошмар

Знак є?

Тобі пора йти.