Отдай - Nizkiz

Танец возле прожекторов – печаль

Утро скомканных линий уличай

Дай же волю не добежать

Резать стены и умножать

У-у-у-у

И по кувшинам прольётся тихо желчь

И, заметая, следами землю жечь

С этим затянемся в узелки

Сотенных диких... И маяки

У-у-у-у

Отдай!

В этот рай не пускают без

Сердце моё в тисках, и опять полюса

По краям разведём

А я перестал узнавать половину звонков

Отдай!

Не твоё!

На чужое всё переведем

Будут лезвия, будут провода

И, молчаливых потоков, города

Через скользящее “До 6-ти!”

В книгах читаем о нежности

Отдай!

В этот рай не пускают без

Сердце моё в тисках, и опять полюса

По краям разведём

А я перестал узнавать половину звонков

Отдай!

Не твоё!

На чужое всё переведем

Отдай!

В этот рай не пускают без

Сердце моё в тисках, и опять полюса

По краям разведём

А я перестал узнавать половину звонков

Отдай!

Не твоё!

На чужое всё переведем

Танець біля прожекторів – смуток

Ранок зім'ятих ліній викривай

Дай же волю не добігти

Різати стіни та множити

У-у-у-у

І по глечиках проллється тихо жовч

І, замітаючи, слідами землю палити

З цим затягнемося в вузлики

Сотенних диких... І маяки

У-у-у-у

Віддай!

У цей рай не пускають без

Серце моє в лещатах, і знову полюси

По краях розведемо

А я перестав впізнавати половину дзвінків

Віддай!

Чи не твоє!

На чуже все переведемо

Будуть леза, будуть дроти

І, мовчазних потоків, міста

Через ковзна “До 6-ти!”

У книгах читаємо про ніжність

Віддай!

У цей рай не пускають без

Серце моє в лещатах, і знову полюси

По краях розведемо

А я перестав впізнавати половину дзвінків

Віддай!

Чи не твоє!

На чуже все переведемо

Віддай!

У цей рай не пускають без

Серце моє в лещатах, і знову полюси

По краях розведемо

А я перестав впізнавати половину дзвінків

Віддай!

Чи не твоє!

На чуже все переведемо