Guantanama - Nizkiz

Малюй мяне, і толькі ноччу

Бяз слоў, бяз сноў няспынна крочу

К табе навек, ня веру болей,

Што нас няма, і ўжо ніколі...

Не спыніць мне подыху, неба гэта толькі бруд

Думкі гэта тая ж вада!

Мая Гуантанама, зачыняй таксама нас

І нікому не аддавай!

І крок яшчэ, яшчэ, і потым

Ня здолеў, каб ня зведаць, хто ты.

Мой жах, мой пах, мой сэнс да болю

Я сам жадаў, але ж даволі!

Не спыніць мне подыху, неба гэта толькі бруд

Думкі гэта тая ж вада!

Мая Гуантанама, зачыняй таксама нас

І нікому не аддавай!

Малюй мене, і тільки вночі

Без слів, без мрій ходжу безперервно

Тобі назавжди, я вже не вірю,

Що нас немає, і ніколи більше...

Не заважай мені дихати, небо просто бруд

Думки – та ж вода!

Мій Гуантанамо, закрий і нас

І нікому не віддавайте!

І крокуйте ще, ще, а потім

Не міг не знати, хто ти.

Мій жах, мій запах, моє відчуття болю

Я хотів, але досить!

Не заважай мені дихати, небо просто бруд

Думки – та ж вода!

Мій Гуантанамо, закрий і нас

І нікому не віддавайте!