Лирика - Nizkiz

Тихо ступай, не касаясь планеты.

Боль это плохо.

Боль это плохо.

Не говори мне, что выхода нет.

Всё под запретом.

Я, ненавидя объятья, стал недотрогой.

Я - недотрога.

Если ты захочешь остаться,

Будь готов опять сломаться.

Лирика, не убивай меня пока!

Я могу тоже.

И никогда в моём пульсе не мигать

Уже не сможешь.

Тем, кто хотел удержать меня возле,

Я запрещаю!

Вам запрещаю

Думать об этом.

Уже слишком поздно.

Ракетой в воздух.

Мне передали по кругу,

Будто бы стаи, все мои стаи

Север перепутали с Югом.

Не стреляй, я буду другом

Тихо йди, не торкаючись планети.

Біль це погано.

Біль це погано.

Не кажи мені, що виходу нема.

Все під забороною.

Я, ненавидячи обійми, став недоторканим.

Я - недоторкання.

Якщо ти захочеш залишитись,

Будь готовий знову зламатися.

Лірико, не вбивай мене поки!

Я теж можу.

І ніколи в моєму пульсі не блимати

Вже не зможеш.

Тим, хто хотів утримати мене біля,

Я забороняю!

Вам забороняю

Думати про це.

Вже занадто пізно.

Ракета в повітря.

Мені передали по колу,

Ніби зграї, всі мої зграї

Північ переплутали з Півднем.

Не стріляй, я буду другом