Globalia - Nikoh E.S., Lesk, Abram

Sed bienvenidos a la tierra

De la destrucción y el caos, triste anarquía

Sombría realidad, una alusión al día a día

Una esperanza inexistente en un ambiente trascendente

De un adiós a cualquier vida conocida

Núcleo del mal y del rencor del ser inmune a cualquier pena

En la que estrenan nuevos virus por decenas

Por sus venas no fluye sangre

Sino el odio a cualquier ser, raza y color

Siente el hedor, la amarga escena

En la que habitan religiones, cientos de ellas muertas

Miles de esas ánimas hoy llaman a las puertas

De su reino de los cielos pero ya no están abiertas

Sus vidas quedan tristes, su esperanza exenta

Su inquietud perdió la cuenta y ahora reina la ignorancia

Mujeres maltratadas que pierden su esencia

Niños muertos por cansancio

En este espacio no hay infancia

La realidad hoy causa amor a intolerancia

La indigencia ocupa el reino del asfalto

La paz es solo un mito

Se vive del asalto, estaba todo escrito

Resalto lo que dicto y luego exalto un nuevo escrito

En el que esmalto un manuscrito, el veredicto

Muertos por hambre, enfermedad como en Somalia

Los gritos se enmudecen y crecen y no se palian

Se maltratan a familias desde América hasta Italia

Tú no eres diferente, habitas en Globalia

Globalia, mundos enteros hundidos

Infiernos cubren el bienestar de los sentidos

Desiertos en su corazón, en el tuyo y en el mío

Los habitantes del vacío

Globalia, mundos enteros hundidos

Infiernos cubren el bienestar de los sentidos

Desiertos en su corazón, en el tuyo y en el mío

Los habitantes del vacío

Cuentos de Poe alimentan esta historia;

mundo gris

Casi en tonos negros, ácido en su abono, de icono Ted Bundy

En quien se fijan los niños que giran

Un mundo saludable solo pa' ser la cena de un alíen

¿Quien nos salva?

hablo al cielo

Me contesta el silencio, el idioma de los muertos

Ungüento de sufrimiento en la piel

Asesinos que dibujan en pizarras el por qué

Explotan aulas en Beslam

Demonio Islam pida un deseo

Burkas de cristal yo quiero veros

Mujeres limpias, sin golpes;

alcohol te absorbe

Como ya un agua-limón y lleváis un doble

To' se copia

De la celebración de un gol de Robbie Fowler

Veinte quintos de Budweiser

Licor de sangre, baños en el río Ganges

Los mas pobres flotan en vinagre

Ojos de lince es mi sinte, mi corazón un shure

Circulen Fernando Martín conduce

Abducen faros que hacen de guía las luces

El que pintó el mundo se pasó con las sombras y sufre

Al igual que yo, al igual que tú

Al igual que él, el presidente es Belcebú

Globalia valía hoy embolias, ataques al corazón

Ataques de la sinrazón

Globalia, mundos enteros hundidos

Infiernos cubren el bienestar de los sentidos

Desiertos en su corazón, en el tuyo y en el mío

Los habitantes del vacío

Globalia, mundos enteros hundidos

Infiernos cubren el bienestar de los sentidos

Desiertos en su corazón, en el tuyo y en el mío

Los habitantes del vacío

Este es mi tiempo en el planeta Tierra, no es demasiado

Suficiente para poder conseguir ser escuchado

Porque siento que no me debo guardar lo que me oprime

Porque, no soy el único que presencia el declive

Una civilización mas que se va y no volverá

Que toco la cúspide de estupidez años atrás

Que va con el orgullo propio de algún ser divino

Y avanza arrasando lo que se encuentra en su camino

Cosas del destino, tal vez cosas del humano

Cosas del primer homínido

Que solo con sus manos controló el fuego

Justo después el mundo entero

Todo pudo controlar excepto su ego

Desmedido, desproporcionado ante su inteligencia

Aquel antológico ser perdió su esencia

Libertad le asfixia, por eso se hizo una cárcel

De la que después quiso escapar, era ya tarde

Es el atardecer que sin dudar nos llevará a la oscuridad

Y paso a un nuevo amanecer, dará para alcanzar

Prosperidad de flora y fauna;

el tiempo juega en contra

Se acerca el final pero creo que no le importa

Dicen que hubo una cultura milenaria, era Globalia

La histeria y la rabia mancharon toda su historia

Pétalos de lirio en una alfombra hacia la gloria

Les cegó la euforia, ahora llega el fin de Globalia

Globalia, mundos enteros hundidos

Infiernos cubren el bienestar de los sentidos

Desiertos en su corazón, en el tuyo y en el mío

Ласкаво просимо на землю

Руйнування і хаосу, сумної анархії

Похмура реальність, натяк на повсякденність

Неіснуюча надія в трансцендентному середовищі

Попрощайтеся з будь-яким відомим життям

Ядро зла й образа бути несприйнятливим до будь-якого покарання

В якому випускаються десятки нових вірусів

По його венах не тече кров

Але ненависть до будь-якої істоти, раси та кольору шкіри

Відчуйте сморід, гірку сцену

У яких живуть релігії, сотні з них мертві

Тисячі цих душ сьогодні стукають у двері

Його царства небесного, але вони більше не відкриті

Їхні життя залишаються сумними, їхня надія звільнена

Його непосидючість втратила рахунок і тепер панує неуцтво

Ображені жінки, які втрачають свою сутність

Діти помирали від виснаження

У цьому просторі немає дитинства

Сьогоднішня дійсність породжує любов до нетерпимості

Безпритульність займає царство асфальту

Мир - це лише міф

Живеш із штурму, це все було написано

Я виділяю те, що диктую, а потім підношу новий запис

В якому я емальований рукопис, вирок

Голодна смерть, хвороба як у Сомалі

Крики замовкають, наростають і не вщухають

Від Америки до Італії погано поводяться з родинами

Ви не інші, ви живете в Globalia

Globalia, цілі світи затонули

Пекла покривають добробут почуттів

Пустелі в його серці, у твоєму і в моєму

мешканці порожнечі

Globalia, цілі світи затонули

Пекла покривають добробут почуттів

Пустелі в його серці, у твоєму і в моєму

мешканці порожнечі

Казки По живлять цю історію;

сірий світ

Майже в непроглядній темряві, кислота в компості, символ Теда Банді

На кого дивляться кружляючі діти?

Здоровий світ просто обід для прибульців

Хто нас рятує?

Я говорю з небом

Тиша відповідає мені, мова мертвих

мазь страждання на шкірі

Вбивці, які малюють на дошці чому

Підірвані класи в Бесламі

Демон Іслам загадати бажання

Кришталеві паранджі Я хочу тебе бачити

Чисті жінки, без ударів;

алкоголь поглинає вас

Як уже лимон-воду і несеш дубль

До' скопійовано

Зі святкування голу Роббі Фаулера

Двадцять п'ятих Budweiser

Кров'яний лікер, купання в річці Ганг

Найбідніші плавають в оцті

Lynx eyes - це мій синтезатор, моє серце - це впевненість

За кермом керує Фернандо Мартін

Вони викрадають фари, які направляють світло

Той, хто малював світ, перестарався з тінями і страждає

Як і я, як і ти

Як і він, президентом є Вельзевул

Глобалія сьогодні коштувала емболій, інфарктів

напади нерозумності

Globalia, цілі світи затонули

Пекла покривають добробут почуттів

Пустелі в його серці, у твоєму і в моєму

мешканці порожнечі

Globalia, цілі світи затонули

Пекла покривають добробут почуттів

Пустелі в його серці, у твоєму і в моєму

мешканці порожнечі

Це мій час на планеті Земля, це не дуже

Достатньо, щоб бути почутим

Тому що я відчуваю, що не повинен тримати те, що мене гнітить

Тому що я не єдиний, хто спостерігає занепад

Ще одна цивілізація, яка йде і не повернеться

Що я торкнувся вершини дурості багато років тому

Це пов’язано з гордістю якоїсь божественної істоти

І він просувається, руйнуючи те, що на його шляху

Справи долі, можливо, речі людські

Речі перших гомінідів

Що тільки руками він керував вогнем

Одразу після всього світу

Все, що він міг контролювати, крім свого его

Надмірний, непропорційний його інтелекту

Та антологічна істота втратила свою суть

Свобода його душить, тому й зробили в'язницю

Звідки він потім хотів втекти, було вже пізно

Саме захід сонця, безсумнівно, заведе нас у темряву

І переходжу до нового світанку, дам дійти

Процвітання флори і фауни;

час грає проти

Кінець близький, але я думаю, що йому байдуже

Кажуть, була стародавня культура, це була Глобалія

Істерика і гнів заплямували всю його історію

пелюстки лілії на килимі до слави

Їх засліпила ейфорія, тепер кінець Глобалії

Globalia, цілі світи затонули

Пекла покривають добробут почуттів

Пустелі в його серці, у твоєму і в моєму