Amor Eterno - DLux, Abram

Son historias que oscurecen esta vida nuestra condición

instinto homicida que se crece en una habitación

de dos, pero es uno el que se esconde tras la máscara

te llevó al altar fingiendo amor y ahora devastará el hogar

por sus celos enfermizo-posesivos

bebe hasta perder la razón y los estribos

perdido entre el bien y el mal ya casi no distingue

creo que finge amar en realidad ya no se rinde a tus encantos

solo cubre libertad con un gris manto

lloras a solas sin vislumbrar el fin del llanto

de esta estancia en el infierno

con tu enemigo durmiendo, es el canto de un lamento

siento que vivas sufriendo, vida un lienzo

tan sólo tú puedes pintar los cambios

eres quien debe precipitarlos, actúa rápido

sí, se que no es fácil, se que piensas que lo quieres

ten cuidado hay hijos de puta que asesinan mujeres

si puso su mano encima de tí

ten por seguro que volverá a hacerlo, cuestión de tiempo

y es duro, pero hay amores que matan, como hay amores sinceros

como colectiva cólera combierte el corazón en miedo

y cedo ante los hechos cuando la razón se pierde

cuando animal racional a la selva vuelve

cuando se miente se está sembrando la simiente

y puedes esconderte cuando a golpes la enfrente

cambió sus susurros por amenazas de muerte

un divorcio, un juicio, un niño en medio que no entiende

nada, una corazonada entrecorta tu aliento

era tu amor, hoy una orden de alejamiento

no es suficiente muralla ni paredes de cemento

ante la cólera de un asesino humillado por dentro

todo comenzó aquella tarde de invierno

en que se juraron para siempre amor eterno

No tienes corazón…

Has roto mi alma…

LLenando mi vida de horror

Aléjate por favor ohh.

oh…

ya… no creo tus mentiras

No robaste mi sonrisa

Me has robado la ilusión

Y las ganas de sentirme viva.

Todo comenzó aquella tarde de invierno

en que se juraron para siempre amor eterno

en que se encontraron y soñaron con un bienestar

con una vida apacible, el calor de un hogar

sellaron el pacto con un beso bajo un sauce

no se si lloraba o eran los charcos del parque

no se si vagaba el mal vestido de cupido

él dijo: niña eres mi musa lo juro, no es un cumplido

judas habló, mintió, como solo él sabe

así la encantó, le prometió bellos lugares

en los que perderse como niños sin noción

del tiempo, del espacio en eterna comunión

con el resto del mundo, juntos estarían a salvo

pronto hicieron planes, ella soñaba ir de blanco

ella lo quería con ese tipo de amor,

que hace que se ciegue el alma y se acerque el dolor

porque no es lo mismo convivir una hora y media

al día que una vida entera llena de miseria

no es igual fingir, que compartir, dar sin pedir

egoísmo es el veneno, amor el elixir

ella se cansará y no encontrará el valor para salir

más cuando el fruto de su unión comienze a sentir

en sus entrañas, la trampa de la telaraña,

todo por su niño no le importa si la dañan

y así infinitas historias de mujeres sometidas

por el yugo de la fuerza bruta y de las mil mentiras

y así vidas con el alma tatuado por mil dramas

y así la cubren con oro, después las bañan en grana

una vida en coma es, una vida de lamento

una vida por amor llena de sufrimiento

una herida incurable en los márgenes del tiempo

es la despedida de tu inocencia lo siento.

No tienes corazón…

Has roto mi alma.

LLenando mi vida de horror

Aléjate por favor ohh.

oh…

Ya… no creo tus mentiras

No robaste mi sonrisa

Me has robado la ilusión

Y las ganas de sentirme viva.

Це історії, які затьмарюють наш стан життя

інстинкт вбивці, що розвивається в кімнаті

двох, але це один, який ховається за маскою

Він проводив вас по проходу, вдаючи кохання, і тепер він спустошить дім

за його хворобливі ревнощі

пийте, поки не втратите розум і нерви

Загублений між добром і злом, він уже майже не розрізняє

Я думаю, що він прикидається, що любить, насправді він більше не піддається твоїм чарам

лиш сірим плащем прикривай волю

ти плачеш наодинці, не уявляючи кінця плачу

цього перебування в пеклі

коли ваш ворог спить, це пісня плачу

Мені шкода, що ти живеш стражданням, життя полотном

тільки ти можеш малювати зміни

ви той, хто повинен їх прискорити, дійте швидко

Так, я знаю, що це нелегко, я знаю, ти думаєш, що хочеш цього

будьте обережні, є сукині сини, які вбивають жінок

якщо він поклав на вас руку

будьте впевнені, що він зробить це знову, справа часу

і це важко, але є кохання, що вбиває, як і щире кохання

як колективний гнів перетворює серце на страх

і я піддаюся фактам, коли втрачаю розум

коли розумна тварина повертається до джунглів

коли ти брешеш, ти сієш насіння

І ти можеш сховатися, коли я її вдарю

Він обміняв свій шепіт на погрози вбивством

розлучення, суд, дитина посередині, яка не розуміє

нічого, передчуття перехоплює подих

Це була твоя любов, сьогодні заборона

недостатньо стін або цементних стін

перед гнівом приниженого всередині вбивці

все почалося того зимового дня

в якому вони поклялися у вічному коханні навіки

Ти не маєш серця…

Ти розбив мою душу...

Наповнюючи моє життя жахом

Будь ласка, відійди ох.

ох...

Я більше не вірю твоїй брехні

ти не вкрав мою усмішку

Ви вкрали мою ілюзію

І бажання відчувати себе живим.

Все почалося того зимового дня

в якому вони поклялися у вічному коханні навіки

в якому зустрічалися і мріяли про добробут

з мирним життям, теплом дому

вони скріпили угоду поцілунком під вербою

Я не знаю, чи то вона плакала, чи то через калюжі в парку

Не знаю, чи блукала погана сукня купідона

Він сказав, дівчино, ти моя муза, клянусь, це не комплімент

Іуда говорив, брехав, як тільки він знає

Він її так зачарував, обіцяв їй гарні місця

в якому заблукати, як діти без поняття

часу, простору у вічному спілкуванні

разом із рештою світу вони були б у безпеці

незабаром вони будували плани, вона мріяла піти в білому

вона хотіла його з такою любов'ю,

що робить душу сліпою і біль наближається

бо півтори години разом жити не те саме

до дня, що все життя, сповнене страждань

Не те саме прикидатися, ніж ділитися, віддавати не просячи

Егоїзм - це отрута, любов - еліксир

вона втомиться і не знайде в собі сміливості вийти

більше, коли починає відчуватися плід їх союзу

в його надрах пастка павутини,

все для своєї дитини, їй байдуже, якщо їй зашкодять

і, таким чином, нескінченні історії підданих жінок

під ярмом грубої сили і тисячі брехні

і таким чином живе з душею, витатуйованою тисячею драм

і тому вони покривають його золотом, потім купають їх у багряниці

життя в комі - це життя жалю

життя для любові, сповнене страждань

незагойна рана на межі часу

Це прощання з твоєю невинністю. Вибач.

Ти не маєш серця…

Ти зламав мою душу.

Наповнюючи моє життя жахом

Будь ласка, відійди ох.

ох...

Я більше не вірю твоїй брехні

ти не вкрав мою усмішку

Ви вкрали мою ілюзію

І бажання відчувати себе живим.