R.I.P. - New Model Army

This all started the way things do

With a laugh and a cup of tea around the fire

As we sheltered from those wicked winds in front of that old TV

And we traded ideas as we watched each other with those ambitious bright eyes

Those eyes that saw every detail of the world so clear

And we bided our time impatiently until the hunger really burned

And the softest sweetest kisses were lost amidst the thunder in our hearts

We watched the people round us getting up, getting on, getting old

But the game we were going to play so well — we’d get to stay young forever

To begin with they just smiled and stepped around our little fire

But remember how pretty soon that all began to change

But now bitter in this great city all the little children should go home

Because the big men want to make deals

When they find you’ve got something they want

The party’s gone, the party’s done, the party’s over children

You’d better go home

Funny how they all come running if you let your pockets jangle a little

And there’s that strange queasy feeling

Every time someone holds a door open for you

Such sweetness, such kindness — while they manoeuvre you into position

And we all know how hard it is to bite the hand that feeds you

Remember all those old films we used to watch every Friday night on TV

However fast you run, however slow the Mummy walks

It always catches you in the end

The party’s gone, the party’s done, the party’s over children

You’d better go home

This ain’t no place anymore for little girls or little boys

Not unless you want them to spoon-feed you all your life

The party’s gone, the party’s done, the party’s over children

This dream is gone, this dream is dead, this dream is over, children

You’d better go home

Все почалося так, як йдуть справи

Із сміхом і чашкою чаю біля вогню

Коли ми ховалися від злих вітрів перед тим старим телевізором

І ми обмінювалися ідеями, дивлячись один на одного своїми амбітними світлими очима

Ті очі, які так чітко бачили кожну деталь світу

І ми нетерпляче чекали, поки голод не спалахнув

І найніжніші найсолодші поцілунки губилися серед грому в наших серцях

Ми спостерігали, як люди навколо нас встають, вживаються, старіють

Але гра, в яку ми збиралися грати так добре — ми могли б назавжди залишатися молодими

Для початку вони просто посміхнулися й обійшли наш маленький вогник

Але згадайте, як швидко все почало змінюватися

Але тепер гірко, що в цьому великому місті всі маленькі діти мають піти додому

Тому що великі люди хочуть укласти угоди

Коли вони знаходять, що у вас є те, чого вони хочуть

Вечірка пройшла, вечірка закінчилася, вечірка закінчилась

Краще йдіть додому

Смішно, як вони всі бігають, якщо кишенькам трішки брязкати

І є це дивне відчуття нудоти

Кожен раз, коли хтось тримає двері для вас

Така солодкість, така доброта — поки вони маневрують тобою на місце

І ми всі знаємо, як важко вкусити руку, яка вас годує

Згадайте всі ті старі фільми, які ми колись дивилися щоп’ятниці ввечері по телевізору

Як би швидко ти бігав, як би повільно ходила мама

Це завжди ловить вас в кінці

Вечірка пройшла, вечірка закінчилася, вечірка закінчилась

Краще йдіть додому

Це більше не місце для маленьких дівчаток чи хлопчиків

Ні, якщо ви не хочете, щоб вони годували вас із ложки все життя

Вечірка пройшла, вечірка закінчилася, вечірка закінчилась

Цей сон пройшов, цей сон помер, цей сон закінчився, діти

Краще йдіть додому