Takotsubo - Nekfeu

J’ai appris l’clash dans la rue, des piques, j’en ai décochés des centaines

Et quand on descendait en équipe, on décrochait des antennes

C'était la merde chez moi, ça va pas fort mais rien qu’on flambe

J’me vengeais dehors avec mes frères qui cherchaient le même réconfort

Dans l'équipe bigarrée qu’on forme, pas les mêmes backgrounds

Donc les plus doux jouaient les durs devant les murs, on n’aime pas craindre

Parti d’chez mes darons, j’avais plus qu’deux valises presque vides

J’dévalise les shops, désormais, j’suis seul, faut qu’j’reste vif

J’dormais dans des escaliers ou chez mes khos, mais ça m’gêne

Et, dans mes sons, j’jouais des rôles, j’parlais d’euros et d’sapes chères

C’est trop simple d'être compliqué, c’est compliqué d'être simple

On s’est fait soulever par tout un tieks, on était p’t-être cinq

Devant les autres, on grossira les chiffres et les exploits de chacun

On transformera les gifles en ogives, histoire de choquer

Fasciné par les vrais G’s, kilos d’shit dans la Jeep

Et puis au cimetière des rêves, gisent nos espoirs de chacals

Plus d’espace dans mémoire vive, des histoires sur des sparadraps

Une espèce d’ennui morbide qui fait qu’au fond t’espères un drame

Et puis l’envie disparaîtra à l'âge du premier disparu

Quand j’ai compris qu’j'étais un lâche, de ceux qui romantisent la rue

Un micro dans un mal est pris, un malappris nous l’a sorti

Mon frère m’a dit: «Té-ma les prix», pas un centime mais on l’a pris

Au moins, on aura tenté, ça y est, voilà l’avenir

Essayer d’prouver qu’t’es un vrai, le devenir en arrêtant d’essayer

Ouais

Plus tard, j’remercierai les traîtres de mettre en lumière ceux qui sont vrais

Qui aurait pu prévoir qu’le rap me sauv’rait?

Faut qu’j’sois là pour mes cas sociaux, tout ça me tracasse aussi

J’suis plus ce mec insouciant, j’ai pas connu qu’un suicide

Une ambulance passe et sur la prod', les sirènes sont accordées

Elles veulent savoir si j’me souviens encore d’elles

Le sang gèle, toujours le même cauchemar

La vérité blesse, et y a qu’aux gens qu’j’aime que j’mens

Je sens qu’j’gêne, ils ont la haine que j’monte

La vérité blesse et y a qu’aux gens qu’j’aime que j’mens

Petit Isma est né le jour où les muguets se vendent en brins

Ému, face à la mer, j’ai humé ce vent d’embrun

Le rap, c’est l’art du cri, le goût du zèle des règles enfreintes

Mais l’homme à qui t’empruntes laissera les siennes sur l’arme du crime

Alors j’refuse les offrandes, l’esprit traversera le ciel

Quand les souffrances seront sans frein, l’un de nous renversera les chefs

Avec un rire couleur safran, aucun d’ces connards n’s’affrontent

C’est les soldats qu’on laisse au front et c’est pas eux qui les sauveront

Au fond, c’est vrai, jusqu'à Sevran, à peine sevrés, on a la tête chaude

À part la miff', j’suis comme le destin, j’tiens à peu d’choses

J’ai trop bougé pour m’approprier un tieks

J’ai joué un rôle devant les hyènes avec ma propre idée en tête

J'étais mort de peur à chaque fois que j’ai dû casser un tête

Les vautours patientaient comme si j’passais un test

Et dans un sale plan, signal d’alerte sur l’moniteur

Ça peut t’coûter cher d’y tremper, comme à la piscine Molitor

T’as beau me dire que tu maîtrises mais t’es quand même alcoolique

Ça me rend triste, même quand tu m’souris d’un air mélancolique

Seine Zoo, les jeunes fennecs, les lionceaux, les éléphanteaux

J’ai pris de l'âge mais j’crains toujours ma daronne et les fantômes

Faut qu’j’sois là pour mes cas sociaux, tout ça me tracasse aussi

J’suis plus ce mec insouciant, j’ai pas connu qu’un suicide

Une ambulance passe et sur la prod', les sirènes sont accordées

Elles veulent savoir si j’me souviens encore d’elles

Le sang gèle, toujours le même cauchemar

La vérité blesse, et y a qu’aux gens qu’j’aime que j’mens

Je sens qu’j’gêne, ils ont la haine que j’monte

La vérité blesse et y a qu’aux gens qu’j’aime que j’mens

La première relation t’a fait souffrir donc t’esquinteras la dernière

Mais, la rre-gue, c’est comme une escalade aux règles infernales

Et ça réglait ses comptes à coups d’extincteur à l’internat

Quand s’arrêtent les secondes d’une nuit sans fin que plus rien n’alternera

Jamais seuls, alors mes scards-la pleurent à l’intervalle

La peur à l’intérieur, on la tue mais on l’enterre mal

Cher monsieur, on s’construit sur des bases déséquilibrées

En amour, j’nique tout, obligé d’dévaster ce qui m’effraie

Te laisse pas manquer d’respect quand un mec te drague, miss

Si j'étais bien dans ma tête, j’aurais pas fait l’choix d'être artiste

Vends-leur ton putain d’rap lisse et le contrat glisse

Wesh, j’vois plus tes potes sur la tracklist

Vu comment tu suces, ça m'étonnerait qu’on t’shoote

Indépendants comme PNL, on veut être les premiers comme JuL

Dans l’rap, c’est notre souffrance qu’on t’sème comme des indices

C’est comme une putain d’revanche quand j’saigne les maisons d’disque

Attends, vas-y, il veut quoi là-ui'c, là?

Il croit j’vais répondre ou quoi?

«Euh Ken, c’est Galvin, Galvin Lasagne de chez *bip* Musique.

On aimerait bien

t’parler parce qu’on… on développe donc la branche musique urbaine de…

euh (tss, allez vas-y toi) …de notre boîte donc euh, et euh premièrement

pour t’féliciter pour cette belle réussite que t’as…»

Allez, arrache ta gueule

Дізнався сутички на вулиці, шипи, стріляв сотнями

І коли ми спустилися командою, ми взяли антени

Це було лайно в моєму домі, все погано, але нічого, що ми спалюємо

Я помстився надворі зі своїми братами, які шукали такого ж комфорту

У тій строкатій команді, яку ми формуємо, не однакове походження

Тож найм’якші грали жорстко перед стінами, ми не любимо боятися

У моїх даронах залишилося більше двох майже порожніх валіз

Я грабую магазини, тепер я один, я повинен залишитися живим

Я спав на сходах або біля свого хосу, але це мене турбує

І в своїх звуках я грав ролі, говорив про євро і дорогі сапи

Це занадто легко, щоб бути складним, це складно, щоб бути простим

Нас підняв цілий тік, можливо, п’ятеро

Перед іншими ми звеличимо постаті та подвиги кожного

Ляпаси перетворимо на боєголовки, аби просто шокувати

Зачарований справжніми G, кілограмами трави в джипі

І тоді на цвинтарі мрій лежать наші шакальні надії

Більше місця в оперативній пам'яті, історії на пластирах

Якась хвороблива нудьга, яка змушує сподіватися на трагедію

І тоді заздрість зникне у віці першого померлого

Коли я зрозумів, що я боягуз, з тих, хто романтизує вулицю

Мікрофон у поганому взяли, поганий хлопець виніс його до нас

Мій брат сказав мені: "Té-ma les prix", ані цента, але ми взяли його

Принаймні спробували, ось і все, ось майбутнє

Спробуй довести, що ти справжній, стань ним, припинивши намагатися

так

Пізніше я буду дякувати зрадникам за те, що вони виведуть на світло правдивих

Хто міг передбачити, що реп мене врятує?

Я маю бути поруч із моїми соціальними справами, все, що мене теж турбує

Я більше такий безтурботний хлопець, я не знав жодного самогубства

Проїжджає швидка допомога і на виробництві налаштовані сирени

Вони хочуть знати, чи я їх ще пам’ятаю

Леденить кров, все той же кошмар

Правда болить, і я брешу лише людям, яких люблю

Я відчуваю, що мені соромно, вони ненавидять, що я їду верхи

Правда болить, і я брешу лише людям, яких люблю

Маленька Ісма народилася в день конвалії, яку продають гілочками

Зворушений, обличчям до моря, я відчув запах бризок вітру

Реп - це мистецтво кричати, смак завзяття до порушених правил

Але людина, у якої ви позичите, залишить своє на знарядді вбивства

Тому я відмовляюся від приношень, дух перетне небо

Коли страждання будуть нестримними, один із нас скине правителів

З шафрановим сміхом жоден із цих лохів не вступає в конфлікт

Це солдатів, яких ми залишаємо на фронті, і не вони їх врятують

В принципі, правда, поки Севран, ледве відлучився, у нас гаряча голова

Крім міф', я як доля, мене мало що хвилює

Я занадто багато рухався, щоб володіти tieks

Я грав роль перед гієнами, маючи на увазі власну ідею

Я до смерті боявся кожного разу, коли доводилося розбивати голову

Стерв'ятники чекали, наче я здавала тест

І в брудному плані попереджувальний сигнал на моніторі

Купатися в ньому може бути дорого, як у басейні «Молітор».

Ви можете сказати мені, що все контролюєте, але ви все ще алкоголік

Мені стає сумно, навіть коли ти сумно посміхаєшся мені

Зоопарк Сени, молоді лисиці фенек, левенята, слоненяти

Я постарів, але все ще боюся свого дарона та привидів

Я маю бути поруч із моїми соціальними справами, все, що мене теж турбує

Я більше такий безтурботний хлопець, я не знав жодного самогубства

Проїжджає швидка допомога і на виробництві налаштовані сирени

Вони хочуть знати, чи я їх ще пам’ятаю

Леденить кров, все той же кошмар

Правда болить, і я брешу лише людям, яких люблю

Я відчуваю, що мені соромно, вони ненавидять, що я їду верхи

Правда болить, і я брешу лише людям, яких люблю

Перші стосунки змусили вас страждати, тому ви зіпсуєте останні

Але, нагадаю, це схоже на ескалацію з пекельними правилами

І це звело рахунки з вогнегасником в інтернаті

Коли закінчаться секунди нескінченної ночі, нічого не зміниться

Ніколи не один, тому мої скарди плачуть між ними

Страх всередині, ми його вбиваємо, але погано ховаємо

Шановний сер, ми побудовані на незбалансованих фундаментах

Закоханий, я трахаю все, змушений спустошити те, що мене лякає

Не дозволяйте себе зневажати, коли хлопець нападає на вас, міс

Якби я був у своїй голові, я б не зробив вибір бути художником

Продайте їм свій довбаний хитрий реп, і угода зіпсується

Весш, я більше не бачу твоїх друзів у треклисті

Зважаючи на те, який ти відстой, я був би здивований, якби тебе застрелили

Незалежні, як PNL, ми хочемо бути першими, як JuL

У репі це наші страждання, які ми сіємо в вас, як підказки

Це схоже на довбану помсту, коли я знекровлю будинки звукозапису

Почекай, давай, чого він тут хоче?

Він думає, що я відповім, чи що?

«О, Кен, це Гелвін, Гелвін Лазанья з *beep* Music.

Ми хотіли б

поговорити з вами, тому що ми... ми розвиваємо міську музичну галузь...

е-е (тсс, давай, іди ти) …з нашої коробки, так е-е, і е-е-е спочатку

щоб привітати вас із цим великим успіхом, якого ви досягли..."

Давай, рви хрена