Avant tu riais - Nekfeu, Clara Luciani

J’observe ces hommes en costume

Noyés dans cette masse informe

Cette femme au visage dur qui passe en force

Elle pense fort à sa carrière, fonce

Malgré le harcèlement des hommes

Mais la seule chose qui la pousse

Quelque part, c’est le manque

Elle a besoin de plus qu’un anti-dépresseur assez puissant

Mais si elle laissait libre court à ses pulsions

En vrai ce qu’elle ferait, c’est qu’elle peindrait

Sur une fresque élevée, ses séquelles, elle sait ce qu’elle veut

C’est quelque-chose de presque élémentaire

Après, est-ce qu’elle est mentalement prête?

J’aimerais presque qu’elle m’enterre avant que le temps la prenne

Avant qu’elle devienne un vrai squelette

Et qu’on la perde au sens large, un vrai squelette

Que l’on exhibe en sciences nat' pendant l’aprem

Un sourire éternel qui traîne en elle

Comme si cette vie n'était qu’une triste blague

Alors il l’exhibe pour que l’on apprenne de force

Que le règne de l’homme se trouve dans la science

Et que la magie n’existe pas, mais on résistera

Dans ta tête ça tourne pas rond

Tes pensées sont des ellipses

Le système te permet de voler

Mais c’est pas des ailes, c’est des hélices

Contrôle-toi ou fais-toi contrôler

On peut être libre ou prisonnier de ses vices

Et si les enfants décident de prendre le relai

Les suivants subiront des années de sévices

Soudain la gare se vide et les regards s'évitent

Et c’est la guerre civile, elle est si vile, l’amour se perd si vite

La terre mère étouffe sous la saleté de ses fils

Face à ces idées qu’on subit, je sais, la cécité te séduit

Nombrils égo-centrés, très peu s’entraident

Triste ironie d’une société de services

Les gens dans le besoin passent après les apparences qu’on va bientôt devoir

sauver

Que dire à ton voisin qu’a perdu ses grands-parents dans le ghetto de Varsovie

Alors t’as gueulé sans trêve et tu t’es plié en 4 sans trèfle

Tes neurones ont grillé, ton coeur est cendré

T’as jamais su plier quand t’as besoin d’rêve

Peu de sang frais, dur de te concentrer

Toute ton enfance dans des zones excentrées

Tu es jeune et ambitieux donc tu te sens prêt

Déjà tit-pe tu n'écoutais que le 113

T’as dit à ta mère: «Je reviens, le temps presse»

Y’a que pour te faire monter que je te descendrais

Un jour j’achèterai l’immeuble entier

Juste pour être sûr qu’on te laisse entrer

Aventurier de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Mais, avant tu riais de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Aventurier de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Mais, avant tu riais de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Tu sens bien que t’es unique

Tu veux pas qu’on te double

L’homme est lâche comme un noeud

Et tu planes comme le doute

Les liens se font et se défont

Les humains s’offensent et se défoncent

Même du sommet des arbres, tout ça te dépasse

Tes sommes de pensées qu’le sommeil efface

Nous sommes des zombies, nous sommes des masques

Que des Hommes de face désormais néfastes

Des zones désolées, des hommes et des femmes

Tu te sens d’aucun des clans

Des sourires en coin, des clins d’oeils

Avant le deuil d’un amour en déclin

Fuir la nature immatérielle, c’est pas sûr qu’on puisse

Face à la lumière intérieure, c’est nos yeux qu’on plisse

Ils disent que l’amour rend aveugle mais il t’a redonné la vue

Il t’as fait muer quand ta rage était sourde, il a fait fredonner la rue

Il t’a fait retirer le collier de chien qui te servait d'écharpe

L'éducation t’as fais désapprendre des choses essentielles que tu savais déjà

Surtout n’oublie pas qu’avant tu riais mais l’amour te libère, l’as-tu oublié?

T’as rien dans l’univers et avant tu rayonnais

Libère ta lumière, ils voudront te raisonner, libère ta lumière

Aventurier de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Mais, avant tu riais de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Aventurier de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Mais, avant tu riais de l’inconnu, avant tu riais de l’inconnu

Avant tu riais du temps qui passe, et puis le temps est passé

Я спостерігаю за цими чоловіками в костюмах

Потонув у цій безформній масі

Ця жінка з жорстким обличчям проходить

Вона добре думає про свою кар'єру, йдіть

Незважаючи на домагання з боку чоловіків

Але єдине, що її рухає

Десь бракує

Їй потрібен більш ніж досить сильний антидепресант

Але якби вона дала волю своїм поривам

Справді, що вона робила б, так це фарбувала

На високій фресці, її наслідки, вона знає, чого хоче

Це щось майже елементарне

Після цього, чи готова вона морально?

Я майже хотів би, щоб вона поховала мене до того, як її забрав час

До того, як вона стане справжнім скелетом

І втратити її в широкому сенсі, справжній скелет

Що ми хизуємось в науці нат' протягом дня

Вічна усмішка, що лунає в ній

Ніби це життя було лише сумним жартом

Так він це показує, щоб ми навчилися силою

Нехай людське царство знайдеться в науці

І немає ніякої магії, але ми будемо чинити опір

У твоїй голові це не крутиться

Ваші думки – це еліпси

Система дозволяє літати

Але це не крила, а пропелери

Контролюйте себе або будьте під контролем

Можна бути вільним або в'язнем своїх пороків

Що робити, якщо діти вирішать взяти верх

Наступні будуть страждати роками зловживань

Раптом станція спорожніє, і очі уникають один одного

І це громадянська війна, це так підло, любов так швидко втрачається

Земля-матінка задихається під брудом своїх синів

Зіткнувшись з цими ідеями, які ми переживаємо, я знаю, вас спокушає сліпота

Егоцентричні пупки, дуже мало хто допомагає один одному

Сумна іронія сервісної компанії

Люди, які потребують, приходять після появи, які нам незабаром доведеться

зберегти

Що сказати своєму сусідові, який втратив бабусю та дідуся у Варшавському гетто

Тож ти кричав безперервно і скинув 4 без конюшини

Твої нейрони згоріли, твоє серце попіл

Ви ніколи не вміли згинатися, коли вам потрібно мріяти

Трохи свіжої крові, важко зосередитися

Все твоє дитинство в околицях

Ви молоді та амбітні, тому відчуваєте себе готовими

Ви вже слухали лише 113

Ви сказали своїй матері: «Я зараз повернуся, час закінчується»

Лише для того, щоб змусити вас піднятися, я зняв би вас вниз

Одного дня я куплю всю будівлю

Просто щоб переконатися, що ми впустили вас

Авантюрист невідомого, раніше ти сміявся над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Але до того, як ви сміялися з невідомого, до того, як ви сміялися над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Авантюрист невідомого, раніше ти сміявся над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Але до того, як ви сміялися з невідомого, до того, як ви сміялися над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Ви відчуваєте, що ви унікальні

Ви не хочете, щоб вас перехрещували

Чоловік розпущений, як вузол

І ти шириш, як сумнів

Облігації приходять і йдуть

Люди ображаються і кайфують

Навіть з верхівок дерев, це все за межами вас

Ваші суми думок, які сон стирає

Ми зомбі, ми маски

Лише передні люди тепер підлі

Пустирі, чоловіки й жінки

Ви не відчуваєте себе одним із кланів

Криво посміхається, підморгує

Перед жалобою занепадної любові

Втекти від нематеріальної природи, ми не впевнені, що зможемо

Звертаючись до внутрішнього світла, ми мружимо очі

Кажуть, любов робить вас сліпим, але воно повернуло вам зір

Він змушував вас линяти, коли ваша лють була глухою, він змусив вулицю гудіти

Він змусив вас зняти нашийник, який ви використовували як шарф

Освіта змусила вас відмовитися від основних речей, які ви вже знали

Перш за все, не забувайте, що раніше ви сміялися, але любов звільняє вас, ви забули?

У вас немає нічого у Всесвіті і раніше ви випромінювали

Відпустіть своє світло, вони захочуть міркувати з вами, випустіть своє світло

Авантюрист невідомого, раніше ти сміявся над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Але до того, як ви сміялися з невідомого, до того, як ви сміялися над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Авантюрист невідомого, раніше ти сміявся над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час

Але до того, як ви сміялися з невідомого, до того, як ви сміялися над невідомим

Раніше ти сміявся над часом, а потім минув час