Nique les clones, Pt. II - Nekfeu

Je ne vois plus que des clones, ça a commencé à l'école

À qui tu donnes de l'épaule pour t’en sortir?

Ici, tout l’monde joue des rôles en rêvant du million d’euros

Et j’ai poussé comme une rose parmi les orties

Je ne vois plus que des clones, ça a commencé à l'école

À qui tu donnes de l'épaule pour t’en sortir?

Ici, tout l’monde joue des rôles en rêvant du million d’euros

Nique les clones

Je t’avais promis qu’un jour tu te rappellerais de nos têtes

Je ne suis pas prêt de me taire

De la primaire au lycée, déprimé, je me sentais prisonnier

Parce que les professeurs voulaient toujours me noter

Pourtant, j’aimais les cours, j'étais différent

De tous ceux qui me disaient: «Soit tu subis, soit tu mets les coups»

Moi, je rêvais d’aventure, griffonnais les devantures

J’attaquais tout ce qui m'était défendu

Rien à péter de toutes leurs émissions télé de vendus

Je voulais voir le monde avant d'être rappelé devant Dieu

Et, pour ne pas qu’on se moque de moi, je bouquinais en cachette

Pendant que les gamins de mon âge parlaient de voitures

Un des gars de l'époque bicravait des Armani Code

Et, un beau jour, il a ramené une arme à l'école

J'étais choqué de le voir avec un glock (Oui !)

J’en ai rien à foutre de vos putains de codes (Oui !)

J’avais peur, je l’ai dit, mais j’ai un cœur, je le dis

Mais je suis toujours là pour mes putains de potes

Maintenant, pour lui, le bruit des balles est imprimé dans le crâne

Ceux qui traînaient dans le bât' l’ont entraîné vers le bas

Faut jamais céder à la pression du groupe

D’t’façons, quand tu fais du mal, au fond, tu ressens du doute

Faut jamais céder à la pression du groupe

D’t’façons, quand tu fais du mal, au fond, tu ressens du doute

Je ne vois plus que des clones, ça a commencé à l'école

À qui tu donnes de l'épaule pour t’en sortir?

Ici, tout l’monde joue des rôles en rêvant du million d’euros

Et j’ai poussé comme une rose parmi les orties

Je ne vois plus que des clones, ça a commencé à l'école

À qui tu donnes de l'épaule pour t’en sortir?

Ici, tout l’monde joue des rôles en rêvant du million d’euros

Et j’ai poussé comme une rose parmi les orties

Je suis un nomade, ne me dites pas qu’on est bons qu'à stagner

Casse-toi, moi, je ne me sens pas casanier

Instable, ne me parlez pas de m’installer

Quand t’es différent des autres, on veut te castagner

T’es malheureux quand t’as qu’un rêve et que tes parents ne veulent pas

Traîner vers le bas, t’inquiète, je te promets de me battre

Non, je n’aime pas quand je me promène et que je vois

Ce petit qui se fait traquer pour des problèmes de poids

Mais pour qui se prend-on?

De tristes pantins

J'écris c’te pensée pour que Le Christ m’entende

Et, dans nos cœurs, on est à l'ère de L'Âge de Glace

Aymé?

C’est plus qu’un personnage de H

On n’est pas des codes barres

T’as la cote sur les réseaux puis ta côte part, nan

On n’est pas des codes barres

T’as la cote sur les réseaux puis ta côte part

Le regard des gens t’amènera devant le mirage du miroir

Mais, moi, j’ai la rage, ma vision du Rap, elle est rare

Tant qu’un misérable s’endormira dans la rame

Pendant que le rat se réchauffera sur les rails

Vu qu’on forme des copies conformes

Qui ne pensent qu'à leur petit confort

Vu qu’on forme des copies conformes

Qui ne pensent qu'à leur petit confort

Je ne vois plus que des clones, ça a commencé à l'école

À qui tu donnes de l'épaule pour t’en sortir?

Ici, tout l’monde joue des rôles en rêvant du million d’euros

Et j’ai poussé comme une rose parmi les orties

Je ne vois plus que des clones, ça a commencé à l'école

À qui tu donnes de l'épaule pour t’en sortir?

Ici, tout l’monde joue des rôles en rêvant du million d’euros

Et j’ai poussé comme une rose parmi les orties

J'éduque ma peine en leur parlant de nous

Je décuple mes sens comme un handicapé

Comment trouver le chemin qu’on m’indique à peine?

J’me sens comme Andy Kaufman dans Man on the Moon

J'éduque ma peine en leur parlant de nous

Je décuple mes sens comme un handicapé

Comment trouver le chemin qu’on m’indique à peine?

J’me sens comme Andy Kaufman dans Man on the Moon

Nique les clones

Nique les clones

Nique les clones

Nique les faux

«Ceux qui ont pris tout le plat dans leur assiette

Laissant les assiettes des autres vides et qui, ayant tout

Disent, avec une bonne figure, une bonne conscience „Nous, nous qui avons tout,

on est pour la paix !“

Tu sais c’que j’dois leur crier, à ceux-là?

„Les premiers violents, les provocateurs de toute violence, c’est vous !

Et quand, le soir, dans vos belles maisons, vous allez embrasser vos p’tits

enfants, avec votre bonne conscience, au regard de Dieu, vous avez probablement

plus de sang sur vos mains d’inconscients que n’en aura jamais le désespéré qui

a pris des armes pour essayer de sortir de son désespoir.“»

Я бачу більше лише клонів, це почалося ще в школі

На кого ти спираєшся, щоб витягнути тебе з цього?

Тут усі грають ролі, мріючи про мільйон євро

А я росла, як троянда серед кропиви

Я бачу більше лише клонів, це почалося ще в школі

На кого ти спираєшся, щоб витягнути тебе з цього?

Тут усі грають ролі, мріючи про мільйон євро

на хуй клонів

Я пообіцяв тобі, що колись ти згадаєш наші обличчя

Я не готовий мовчати

Від початкової до старшої школи, пригнічений, я відчував себе в’язнем

Тому що вчителі завжди хотіли поставити мені оцінку

Проте мені сподобалися курси, я був іншим

З усіх, хто мені казав: «Або ти страждаєш, або ти приймаєш удари»

Я, я мріяв про пригоди, строчив вітрини

Я нападав на все, що мені було заборонено

Чорт з усіх їхніх розпроданих телешоу

Я хотів побачити світ, перш ніж мене покличуть до Бога

І, щоб не сміялися, читаю по секрету

Тоді як діти мого віку говорили про машини

Один із хлопців на той час сканував Armani Codes

І одного разу він приніс до школи рушницю

Я був шокований, побачивши його з глоком (Так!)

Мене наплювати на твої бісані коди (Так!)

Я злякався, я сказав, але в мене є серце, кажу

Але я все ще тут заради своїх чортових рідних

Тепер для нього звук куль відбитий в черепі

Ті, хто стояв у будівлі, тягнули її вниз

Ніколи не піддавайтеся тиску однолітків

Чомусь, коли тобі боляче, в глибині душі ти відчуваєш сумнів

Ніколи не піддавайтеся тиску однолітків

Чомусь, коли тобі боляче, в глибині душі ти відчуваєш сумнів

Я бачу більше лише клонів, це почалося ще в школі

На кого ти спираєшся, щоб витягнути тебе з цього?

Тут усі грають ролі, мріючи про мільйон євро

А я росла, як троянда серед кропиви

Я бачу більше лише клонів, це почалося ще в школі

На кого ти спираєшся, щоб витягнути тебе з цього?

Тут усі грають ролі, мріючи про мільйон євро

А я росла, як троянда серед кропиви

Я кочівник, не кажи мені, що ми вміємо тільки стагнати

Виходь, я, я не почуваюся домашнім

Нестабільний, не говори зі мною про те, щоб заспокоїтися

Коли ти відрізняється від інших, ми хочемо тебе побити

Ти нещасний, коли маєш лише одну мрію, а батьки не хочуть

Тягну вниз, не хвилюйся, я обіцяю битися

Ні, я не люблю, коли ходжу і бачу

Ця дитина, яку переслідують через проблеми з вагою

Але ким ми себе вважаємо?

Сумні ляльки

Я пишу цю думку, щоб Христос почув мене

І в наших серцях ми в епоху Льодовикового періоду

Айме?

Він більше, ніж персонаж із H

Ми не штрих-коди

У вас є рейтинг у мережах, тоді ваш рейтинг залишає, нє

Ми не штрих-коди

У вас є рейтинг у мережах, тоді ваш рейтинг залишає

Погляд людей підведе вас перед міражем дзеркала

Але я, у мене лють, моє бачення репу, це рідко

Поки негідник засинає в поїзді

Поки щур гріється на слідах

Так як ми формуємо копії

Які дбають лише про свої маленькі зручності

Так як ми формуємо копії

Які дбають лише про свої маленькі зручності

Я бачу більше лише клонів, це почалося ще в школі

На кого ти спираєшся, щоб витягнути тебе з цього?

Тут усі грають ролі, мріючи про мільйон євро

А я росла, як троянда серед кропиви

Я бачу більше лише клонів, це почалося ще в школі

На кого ти спираєшся, щоб витягнути тебе з цього?

Тут усі грають ролі, мріючи про мільйон євро

А я росла, як троянда серед кропиви

Я виховую свій біль, розповідаючи їм про нас

Я підсилюю свої почуття, як каліка

Як знайти шлях, який мені ледве вказують?

Я відчуваю себе Енді Кауфманом у фільмі «Людина на Місяці».

Я виховую свій біль, розповідаючи їм про нас

Я підсилюю свої почуття, як каліка

Як знайти шлях, який мені ледве вказують?

Я відчуваю себе Енді Кауфманом у фільмі «Людина на Місяці».

на хуй клонів

на хуй клонів

на хуй клонів

До біса підробки

«Ті, хто взяв усю страву на свою тарілку

Залишити чужі тарілки порожніми і мати все

Скажи з добрим обличчям, з чистою совістю «Ми, ми, хто має все,

ми за мир!»

Знаєш, що я маю на них кричати?

«Перші насильники, провокатори будь-якого насильства, це ви!

А коли, ввечері, у ваші гарні хати, ви йдете цілувати своїх малих

діти, з вашою чистою совістю, перед Богом, ви, мабуть, маєте

більше крові на ваших дурних руках, ніж у відчайдушних

взявся за зброю, щоб спробувати вийти зі свого відчаю».