Humanoïde - Nekfeu

Est-ce que tu t’es d’jà fait rabaisser par celle que t’aimais secrètement?

Gentille en privé mais, d’vant les gens, cruelle et légère

Est-ce que t’as d’jà tapé quelqu’un juste pour qu’on te respecte?

Sans excuse, est-ce que t’as d’jà regretté au point d’ber-ger?

Est-ce que tu t’es d’jà dit: «Faut qu’j’me secoue, j’ai plus 16 ans»?

N'être plus qu’une âme perdue, errer et rôder des heures

Voir un mec s’faire racketter, appeler au s’cours et pisser l’sang

Dans le même wagon du RER où t'étais seul

Est-ce que t’as détourné l’regard?

Dégoûté face à ta propre lâcheté

Est-ce qu’après t’as fait des trucs de malade juste pour t’racheter?

Est-ce pour ça qu’t’as été violent quand la prof t’a jeté?

Est-ce que tu t’es identifié au taf de Kourtrajmé?

Est-ce que tu gardais, à l'époque

Des secrets d’famille lourds don’t tu peux même pas parler à tes potes?

Même pas deux balles pour un café, rêvais-tu d’sauter la serveuse?

L'été, à Paris, dans les parcs, tu sortais la serviette

Est-ce que t’as d’jà ressenti l’ivresse en t’imaginant la tristesse

De ceux qui te connaissent si tu t’faisais sauter la cervelle?

Est-ce que t’as d’jà ressenti la nature, au point qu'ça en soit douloureux?

Aimerais-tu partir en souhaitant bonne chance à tous les reufs?

Est-ce que tu t’es d’jà menti à toi-même?

Est-ce que t’as été surpris quand on t’a dit: «On tient à toi, mec»?

Est-ce que tu serais fidèle, même terrifié avec un flingue sur la tempe?

Est-ce que t’as honte de vérifier qu’t’es bien coiffé sur la tof?

As-tu déjà brisé d’tes mains la vitrine d’un zin-gam?

Victime du seum et du stress qui détruit nos organes

En regardant goutter ton sang, t’es-tu déjà planqué

Pour recompter ta somme jusqu'à c’qu’un condé t’assomme?

Est-ce que tu t’réveilles au milieu d’la nuit?

Encore une inspi'

En sachant qu’l’alcool et les spliffs abîment le corps et l’esprit

T’es-tu remis avec elle après qu’elle t’ait été infidèle?

Est-ce que t’oublies que tu l’as détestée et t’as envie d’elle?

Est-ce que, pour n’pas la gifler, t’as dû te battre contre l’instinct?

T’es-tu juré que plus jamais tu perdrais l’contrôle à c’point?

Est-ce que t'étais comme vide quand ils t’ont annoncé?

T’en es-tu voulu de n’pas pleurer sa mort?

Est-ce que tu t’es forcé?

Est-ce que c’est venu plus récemment, pour un détail anodin?

Au point de chialer toute la nuit sur un vieux son de rap français?

J’ai pas fait d'études, j’emmerde tes politiques, j’ai pas fait HEC

J’ai pas b’soin d'ça pour m’exprimer quand j’vois des pauvres sur la chaussée

J’connais les tafs de merde, les potes qui partent, le shit dans la chaussette

J’me suis longtemps d’mandé si j’pouvais faire quelque-chose mais, là, je sais

Non, j’ai pas fait l’ENA ni Sciences Po', j’ai pas fait HEC

J’ai pas b’soin d'ça pour m’exprimer quand j’vois des pauvres sur la chaussée

J’connais les tafs de merde, les potes qui partent, le shit dans la chaussette

J’me suis longtemps d’mandé…

J’viens d’un monde où même les morts sont à vendre, j’avance car l’avenir

m’attire

Et j’réponds aux questions du morceau d’avant par l’affirmatif

Personne pour alléger nos peines, tu f’rais quoi à notre place?

Y’a des choses qu’on doit faire seul, personne pourra lécher nos plaies

À notre place, parcourir la ville avec mes chats crevés

Partager chaque grain, noyer notre chagrin dans chaque rre-ve

Trempés jusqu’aux os sous l’averse, des chats de gouttière

Dans cette vie sans saveur, on cherche les goûts d’hier

Alors le sang se verse, elle attend son sauveur, ma princesse

Mais, un jour, j’partirai sans affaire, attiré par les sens inverses

Cette envie d’bombarder quand tous les feux sont rouges

J’ai l’esprit daltonien, toi, tu fais l’mal quand t'étales ton bien

Mes pensées enfermées dans une tôle hermétique

Un amour infini pour mes proches qui m’pardonnent, ceux qui tolèrent mes tics

Peu d’respect pour les colleurs d'étiquettes, vu qu’mon cœur a la couleur des

tigres

Le sang glacial sous la polaire, j’médite

J’te parle d’honneur, d'éthique, nos parents ont souffert debout

Chaque victoire, ils sont fiers de nous, pour ça qu’on leur dédie

J’ai la colère des p’tits à qui on d’mande de choisir d’un coup leur métier

Qui a conseillé la conseillère d’orientation?

Ma jeunesse: son cœur est en sang, l’oseille est en rotation

Profiter sans faire attention t’emmène en centre de rétention

Obligé d’s’enterrer dans l’son, trouver une putain d’raison d’vivre

J’ai frappé dans les murs, mais ça résonne vide

C’est pour les gosses à l’allure bizarre, les voleurs, les Elephant Man

Les mecs instables qu’ont des putains d’valeurs mais les défendent mal,

humanoïde

Entrer dans ce monde plat nous dessert;

j’plane, est-ce le désir?

J’ai peur que d’moi car le sage n’est pas d’ceux qui craint le sabre

Ecrivrain le soir, j’rappe sur les dunes pendant des heures

Un petit grain de sable, la solitude m’inspire des airs

Et j’entends tout ce rap dans mon crâne, comme des mantras qui m’entravent

Et, même quand on montera, y’a toujours quelque chose qui manquera

Tant que j’continuerai à reculer pour compter mes pas

Le pire, c’est d’capter qu’c’est même pas qu’on t’aimait pas, c’est juste qu’on

t’ignorait

Pire qu’un robot d’Asimov, ta vie: un casino

T’es quasiment en liberté enfermé dans des cases immenses

Une femme battue se fait carna, carnage désincarné

Sang écarlate sur le carrelage, moi, je garde ça dans un carnet

Trop de mômes en prison, fuis ce monde oppressant

Trop de moments précieux, vis le moment présent

J’emmerde l’horloger, tu f’rais mieux de réfléchir

Famille de réfugiés jamais relogée

Quand j’parle de valeur, ils m’parlent de premiers prix

Ils méprisent la maîtrise, je maîtrise le mépris

En dépit de l’esprit, on est pris dans les cris

Seul face à mon reflet: aucune symétrie

Et puis j’ai rendu la seule qui m’aimait triste

Celle qui s'était éprise de mes tristes débris

Et mes regrets, mes tripes, car j’ai vu depuis

Mes écrits la détruire, la déprime l’amaigrir

Quand l’amour rend aigri, ça t’vient fatalement

Comme la fin d’un monde où l’soleil mourant est gris

Meurtri comme un ermite, je ne décris que l'éternité

Putride devient l’esprit qu’on a pétri de modernité

Je ne vois que des vitrines mais, ce qui brille, nous le ternissons

Des crises, des crimes, des cris, des griffes que nous vernissons

C’est pour les cyborgs défectueux, les Elephant Man

Les mecs instables qu’ont des putains d’valeurs mais les défendent mal,

humanoïde

Comme si ça pouvait m’porter malheur de croire à mon propre bonheur

Je crois qu'ça m’fait peur tellement j’ai souffert

Encore un texte rempli d’aveux, pour toi, si l’amour rend aveugle

Pourquoi l’ai-je embrassée les yeux ouverts?

Comme si ça pouvait m’porter malheur de croire à mon propre bonheur

Je crois qu'ça m’fait peur tellement j’ai souffert

Encore un texte rempli d’aveux, pour toi, si l’amour rend aveugle

Pourquoi l’ai-je embrassée les yeux ouverts?

Вас коли-небудь принижував той, кого ви таємно кохали?

Гарний наодинці, але на очах — жорстокий і легкий

Ви коли-небудь били когось, щоб отримати повагу?

Без вибачень, ви коли-небудь так шкодували?

Ви коли-небудь казали собі: «Мені потрібно струснути себе, мені вже не 16»?

Бути нічим іншим, як загубленою душею, годинами блукати й нишпорити

Побачте, як чувака обдурили, покличте на допомогу та помочіться кров’ю

У тому самому вагоні RER, де ти був один

Ви відвели погляд?

Огидний до власного боягузтва

Ви зробили щось погане після того, щоб загладити це?

Тому ти вчинив насильство, коли вчитель кинув тебе?

Ви ототожнювали себе з роботою Куртрайме?

Ти тоді тримався

Важкі сімейні таємниці, які ви не можете розповісти навіть своїм друзям?

Навіть двох патронів за каву не снилося, як трахнув офіціантку?

Влітку в Парижі в парках ви рушник виносили

Ви коли-небудь відчували сп'яніння, уявляючи смуток

З тих, хто тебе знає, якщо ти вдарив собі мізки?

Ви коли-небудь так відчували природу, що було боляче?

Чи бажаєте ви піти, побажавши всім яйцям удачі?

Ви коли-небудь брехали собі?

Чи були ви здивовані, коли вам сказали: «Ми дбаємо про вас, чоловіче»?

Чи були б ви вірні, навіть налякані з пістолетом у голові?

Ви соромитеся зачесати волосся на тофі?

Ви коли-небудь розбивали руками вікно зін-гаму?

Жертва сему і стресу, який руйнує наші органи

Дивлячись, як тече твоя кров, ти колись ховався

Перераховувати свою суму, поки конде не нокаутує?

Ти прокидаєшся серед ночі?

Ще одне натхнення

Усвідомлення того, що випивка та сварки шкодять тілу та розуму

Ви знову зійшлися після того, як вона вам зрадила?

Ти забув, що ненавидів її і хочеш її?

Тобі довелося боротися з інстинктом, щоб не дати їй ляпаса?

Ти поклявся, що більше ніколи не втратиш контроль?

Ви були як порожні, коли вас оголосили?

Ви шкодували, що не оплакували його смерть?

Ви змусили себе?

Невже це прийшло зовсім недавно, для дріб'язкової деталі?

До того, щоб плакати всю ніч під старий французький реп?

Я не вчився, до біса ваші поліси, я не робив HEC

Мені не потрібно це виражати, коли я бачу бідних людей на дорозі

Я знаю лайнову роботу, друзів, які йдуть, хашиш у шкарпетці

Я довго думав, чи зможу я щось зробити, але тепер я знаю

Ні, я не проходив ENA або Sciences Po', я не проходив HEC

Мені не потрібно це виражати, коли я бачу бідних людей на дорозі

Я знаю лайнову роботу, друзів, які йдуть, хашиш у шкарпетці

Я довго думав...

Я зі світу, де навіть мертві продаються, я рухаюся вперед, бо майбутнє

мене приваблює

І я відповідаю на запитання пісні раніше ствердно

Нікому полегшити наш біль, що б ви зробили на нашому місці?

Є речі, які ми повинні робити самі, ніхто не може зализувати наші рани

На нашому місці бродити містом з моїми мертвими котами

Поділи кожну зернину, в кожній мрії втопи нашу печаль

Промокла до кісток у зливі, алея котів

У цьому позбавленому смаку житті ми шукаємо смаки вчорашнього дня

Так пролилася кров, вона чекає свого рятівника, мою принцесу

Але одного разу я піду без справ, приваблений протилежними напрямками

Це бажання бомбити, коли всі вогні червоні

У мене дальтонік, ти, ти робиш зло, коли демонструєш своє добро

Мої думки замкнені в герметичному простирадлі

Безмежної любові до моїх близьких, які прощають мене, тих, хто терпить мої тики

Мало поваги до наклейок на етикетках, оскільки мій колір серця

тигри

Холодна кров під шерстю, я розмірковую

Я говорю з вами про честь, етику, наші батьки постраждали стоячи

Кожною перемогою вони пишаються нами, тому ми присвячуємо їх

У мене злість малих, яким раптом пропонують обрати професію

Хто порадив психолога?

Молодість моя: серце йому кров’ю обливається, щавель крутиться

Недбале насолода приведе вас до ізолятора

Змушені поринути в звук, знайти довбану причину жити

Я стукав по стінах, але дзвенить порожньо

Це для дивних дітей, злодіїв, Людини-слона

Нестабільні хлопці, які мають довбані цінності, але погано їх захищають,

гуманоїд

Потрапляння в цей плоский світ робить нам погану послугу;

Я під кайфом, це бажання?

Я боюся тільки себе, тому що мудрий не з тих, хто боїться меча

Письменник увечері, я читаю реп на дюнах годинами

Маленька піщинка, самотність надихає мене на мелодії

І я чую весь цей реп у своїй голові, як мантри, які зв’язують мене

І навіть коли ми піднімаємося, завжди чогось не вистачає

Поки я продовжую крокувати назад, щоб порахувати свої кроки

Найгірше усвідомлювати, що справа навіть не в тому, що ти нам не подобаєшся, просто ми

проігнорував вас

Гірше за робота Азімова твоє життя: казино

Ви майже вільні, замкнені у величезних ящиках

Побита жінка отримує карну, безтілесну бійню

Червона кров на плитці, я, я зберігаю це в блокноті

Занадто багато дітей у в'язниці, втікайте з цього гнітючого світу

Занадто багато дорогоцінних моментів, живіть миттю

До біса годинникарю, ти краще подумай

Сім'я біженців так і не переїхала

Коли я говорю про цінність, мені говорять про перші призи

Вони зневажають панування, я – зневагу

Незважаючи на дух, ми охоплені криками

Один перед моїм відображенням: немає симетрії

І тоді я засмутив єдиного, хто мене любив

Той, хто полюбив мої сумні останки

І мої жалі, мої кишки, тому що я бачив відтоді

Мої твори її руйнують, пригнічують, худнуть

Коли любов робить вас гіркими, вона неминуче приходить до вас

Як кінець світу, де вмираюче сонце сіре

Побитий, як відлюдник, я лише описую вічність

Гнилий стає духом, який ми виліпили з сучасності

Я бачу тільки вікна, але те, що блищить, ми заплямуємо

Кризи, злочини, крики, пазурі, які лакуємо

Це для дефектних кіборгів, Людини-слона

Нестабільні хлопці, які мають довбані цінності, але погано їх захищають,

гуманоїд

Ніби віра у власне щастя може принести мені нещастя

Мені здається, це мене так лякає, що я страждав

Ще один текст, наповнений зізнаннями, для вас, якщо любов робить вас сліпими

Чому я цілував її з відкритими очима?

Ніби віра у власне щастя може принести мені нещастя

Мені здається, це мене так лякає, що я страждав

Ще один текст, наповнений зізнаннями, для вас, якщо любов робить вас сліпими

Чому я цілував її з відкритими очима?