Alunissons - Nekfeu

Parfois, j’me demande si j’existe vraiment

De ma vie, je n’suis qu’un spectateur

Alors j’me fais du mal mais discrètement

Le psy m’a dit: «C'est qu’un aspect d’ta peur»

Et, quand j’ai mal, je me sens vivre un peu…

Il fait nuit quand les lumières s’allument

On oublie presque qu’on est triste

Ils ne voient pas qu’je suis dans la lune

Ils ne veulent pas qu’je m'éclipse

J’ai besoin d'être seul

Les lumières de la ville dégoulinent sur la Seine

Tu étais la seule

Mais tes yeux sont noirs, l’encre a remplacé la sève

J’ai pas besoin de toi… (Toi)

(Ooooh, pas besoin de toi)

J’me sens à la dérive, ces temps-ci

On dit l’univers infini

On dit aussi qu’il s'étend

Alors dans quoi s'étend-il?

J’ai pas les pieds sur terre

J’ai besoin d’espace

J’ai peur de ta face cachée…

J’ai pas les pieds sur terre

Pour moi, t’es rien

J’ai peur de ta face cachée…

Parfois, j’me demande si j’existe vraiment

De ma vie, je n’suis qu’un spectateur

Alors j’me fais du mal mais discrètement

Le psy m’a dit: «C'est qu’un aspect d’ta peur»

Et, quand j’ai mal, je me sens vivre un peu…

(Oooh, pas besoin de toi)

J’me sens à la dérive, ces temps-ci

On dit l’univers infini

On dit aussi qu’il s'étend

Alors dans quoi s'étend-il?

J’ai pas les pieds sur terre

J’ai besoin d’espace

J’ai peur de ta face cachée…

J’ai pas les pieds sur terre

Pour moi t’es rien

J’ai peur de ta face cachée…

Comment on a pu en arriver là?

Malgré une infinité d’trajectoires possibles,

le destin a choisi d’nous mener à cet instant précis dans l’univers

Qui aurait pu prévoir c’que le passé nous réservait?

Іноді я думаю, чи я справді існую

У своєму житті я просто глядач

Тому я завдав собі шкоди, але непомітно

Психотерапевт сказав мені: «Це лише один аспект твого страху»

І коли мені боляче, я відчуваю себе трохи живим...

Темно, коли вмикається світло

Ми майже забуваємо, що нам сумно

Вони не бачать, що я на місяці

Вони не хочуть, щоб я вислизнув

Мені потрібно побути на самоті

Сіті вогні капають по Сені

ти був єдиний

Але твої очі чорні, чорнило замінило сік

Ти мені не потрібен... (Ти)

(Оооо, ти не потрібен)

Я відчуваю себе в ці дні

Кажуть, нескінченний Всесвіт

Також кажуть, що розширюється

Отже, на що воно розширюється?

У мене немає ніг на землі

Мені потрібен простір

Я боюся твоєї темної сторони...

У мене немає ніг на землі

Для мене ти ніщо

Я боюся твоєї темної сторони...

Іноді я думаю, чи я справді існую

У своєму житті я просто глядач

Тому я завдав собі шкоди, але непомітно

Психотерапевт сказав мені: «Це лише один аспект твого страху»

І коли мені боляче, я відчуваю себе трохи живим...

(Ооо, ти не потрібен)

Я відчуваю себе в ці дні

Кажуть, нескінченний Всесвіт

Також кажуть, що розширюється

Отже, на що воно розширюється?

У мене немає ніг на землі

Мені потрібен простір

Я боюся твоєї темної сторони...

У мене немає ніг на землі

Для мене ти ніщо

Я боюся твоєї темної сторони...

Як ми до цього прийшли?

Незважаючи на нескінченність можливих траєкторій,

доля вирішила привести нас саме до цього моменту у Всесвіті

Хто міг передбачити, що приготувало нам минуле?