Как себя вести - Натан Эфрос, Пётр Ярославцев

Медведя лет пяти-шести

Учили, как себя вести:

- В гостях, медведь,

Нельзя реветь,

Нельзя грубить и чваниться.

Знакомым надо кланяться,

Снимать пред ними шляпу,

Не наступать на лапу,

И не ловить зубами блох,

И не ходить на четырех.

Не надо чавкать и зевать,

А кто зевает всласть,

Тот должен лапой прикрывать

Разинутую пасть.

Послушен будь, и вежлив будь,

И уступай прохожим путь,

А старых уважай

И бабушку-медведицу

В туман и гололедицу

До дома провожай!

Так Мишку лет пяти-шести

Учили, как себя вести...

Хоть с виду стал он вежливым,

Остался он медвежливым.

Он кланялся соседям -

Лисицам и медведям,

Знакомым место уступал,

Снимал пред ними шляпу,

А незнакомым наступал

Всей пяткою на лапу.

Совал куда не надо нос,

Топтал траву и мял овес.

Наваливался брюхом

На публику в метро

И старикам, старухам

Грозил сломать ребро.

Медведя лет пяти-шести

Учили, как себя вести.

Но, видно, воспитатели

Напрасно время тратили!

Ведмедя років п'яти-шості

Вчили, як поводитися:

- В гостях, ведмідь,

Не можна ревти,

Не можна грубити і чванитися.

Знайомим треба кланятися,

Знімати перед ними капелюх,

Не наступати на лапу,

І не ловити зубами бліх,

І не ходити на чотири.

Не треба чавкати і позіхати,

А хто позіхає вдосталь,

Той повинен лапою прикривати

Роззявлену пащу.

Будь слухняний, і будь ласкавий,

І поступайся перехожим шлях,

А старих шануй

І бабусю-ведмедицю

У туман та ожеледь

До дому проводжай!

Так Ведмедика років п'яти-шості

Вчили, як поводитися...

Хоч на вигляд став він ввічливим,

Залишився він ведмежим.

Він кланявся сусідам -

Лисицям та ведмедям,

Знайоме місце поступався,

Знімав перед ними капелюх,

А незнайомим наступав

Усією п'ятою на лапу.

Сував куди не треба носа,

Топтав траву і м'яв овес.

Навалювався черевом

На публіку у метро

І старим, старим

Погрожував зламати ребро.

Ведмедя років п'яти-шості

Вчили, як поводитися.

Але, мабуть, вихователі

Даремно час витрачали!