Вспоминай - Наталья Могилевская

Вспоминай,

Ты меня,

Вспоминай,

Когда погаснет свет…

Вспоминай,

У огня,

Вспоминай,

О том, чего уж нет…

В небе одинокая луна,

тара та тайра,

Осенью пропахшие мосты

И уже не важно, чья вина,

Что забыты летние мечты

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай.

Вспоминай, ночь, когда,

С неба ярко падала звезда,

Вспоминай, как тогда,

Мягко обняла её вода…

А потом был утренний вокзал,

тара та та й ра,

И билет в тринадцатый вагон…

И глаза в глаза,

Глаза в глаза,

И надежды призрачной перон.

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай.

Но однажды в городе большом,

Встретимся с тобой в незначай,

И поговорим о том, о сём,

О том, о сём…

И прогоним старую печаль.

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай, вспоминай,

Вспоминай…

Згадуй,

Ти мене,

Згадуй,

Коли згасне світло.

Згадуй,

У вогню,

Згадуй,

Про те, чого вже немає…

У небі самотній місяць,

тара та тайра,

Восени пропахлі мости

І вже неважливо, чия вина,

Що забуті літні мрії

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй.

Згадуй, ніч, коли,

З неба яскраво падала зірка,

Згадуй, як тоді,

М'яко обійняла її вода…

А потім був ранковий вокзал,

тара та та й ра,

І квиток у тринадцятий вагон…

І очі у очі,

Очі в очі,

І надії примарний перон.

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй.

Але одного разу в місті великому,

Зустрінемось з тобою в незнач,

І поговоримо про те, про все,

Про том, про сім…

І проженемо стару смуток.

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй,

Згадуй, згадуй,

Згадуй…