В Киеве осень - Наталья Могилевская

Осень явилась нежданно-негаданно

Вроде её никому и не надо

Но, целый день холодный дождь стучит по крышам

Ливень гуляет по брошенным улицам

Ты наклонишься прямо к стеклу лицом

Ты дышишь на стекло и что-то пальцем пишешь

Я совсем одна

И ты скучаешь у окна

И не устаешь смотреть на грустный синий дождь

Ты спать не идёшь

Про себя ругаешь дождь

И чего ждёшь, ждёшь

Припев:

Дождь, синий дождь, по-пустому Крещатику

Бродит всю ночь одинокое счастье, бродит и ждёт

Что вот-вот кто-то счастье попросит

Дождь, синий дождь по-пустому Крещатику

Мерзнут цветы на холодной брусчатке

Эти цветы я и ты,

А в Киеве осень, осень, ла-ла-ла …

Осень ворвалась без тени смущения

В город, и в наши с тобой отношения

Мы сами от себя бежим на встречу ветру

В трубке тоскливое «занято-занято»

Дождь с тротуаров смывает признания

Кто вспомнит о любви, которой больше нет?

И ты скучаешь у окна

И чего-то ждёшь…

Припев:

Осінь з'явилася несподівано

Начебто її нікому і не треба

Але, цілий день холодний дощ стукає по дахах

Злива гуляє по кинутих вулицях

Ти нахилишся прямо до скла обличчям

Ти дихаєш на скло і щось пальцем пишеш

Я зовсім одна

І ти скучаєш біля вікна

І не втомлюєшся дивитися на сумний синій дощ

Ти спати не йдеш

Про себе лаєш дощ

І чого чекаєш, чекаєш

Приспів:

Дощ, синій дощ, по-пустому Хрещатику

Бродить всю ніч самотнє щастя, бродить і чекає

Що ось-ось хтось щастя попросить

Дощ, синій дощ по-пустому Хрещатику

Мерзнуть квіти на холодній бруківці

Ці квіти я і ти,

А в Києві осінь, осінь, ла-ла-ла…

Осінь увірвалася без тіні збентеження

У місто, і в наші з тобою стосунки

Ми самі від себе біжимо на зустріч вітру

У трубці тужливе «зайнято-зайнято»

Дощ із тротуарів змиває зізнання

Хто згадає про любов, якої більше немає?

І ти скучаєш біля вікна

І чогось чекаєш…

Приспів: