Осень, я и огонь - Наталья Могилевская

Осеннею порою только вездесущий ветер

Может мне сказать, где любовь найти на свете.

А может промолчать, и тогда мне станет грустно.

Я оденусь очень просто и на улицу, где пусто.

Осень, я и огонь.

Осенние костры — странные судьбы скитальцы.

Близко-близко подойду, у огня согрею пальцы.

А музыка огня — как слова из вечной песни,

Где же ты сейчас, и почему гуляют вместе

Осень, я и огонь.

Восени лише всюдисущий вітер

Може мені сказати, де любов знайти на світі.

А може промовчати, і тоді мені стане сумно.

Я одягнуся дуже просто і на вулицю, де порожньо.

Осінь, я і вогонь.

Осінні вогнища - дивні долі мандрівники.

Близько-близько підійду, біля вогню зігрію пальці.

А музика вогню — як слова з вічної пісні,

Де ж ти зараз, і чому гуляють разом

Осінь, я і вогонь.