Морские звёзды - Наталья Могилевская

Каждые сто лет я на берегу собираю звёзды и в небо несу

Каждая из них может быть твоя, разве ты иначе заметишь меня

Если любовь — это линия, мы — нарисованный круг.

Припев:

Но если любовь — это море, то мы — морские звёзды

Осторожно, нас не любить невозможно

Я даже бриз мороза, бриз мороза ловила я

Бриз мороза, но ты неуловим, ты неуловим, ты неуловим, ты неуловим…

Каждые сто лет я на берегу сочиняю песни, их волны поют

Каждая из них всё-равно твоя, как же ты иначе услышишь меня

Если любовь — это линия, мы — нарисованный круг.

Припев:

Но если любовь — это море, то мы — морские звёзды

Осторожно, нас не любить невозможно

Я даже бриз мороза, бриз мороза ловила я

Бриз мороза, но ты неуловим, ты неуловим, ты неуловим, ты неуловим…

Кожні сто років я на березі збираю зірки і в небо несу

Кожна з них може бути твоя, хіба ти інакше помітиш мене

Якщо любов — це лінія, ми — намальоване коло.

Приспів:

Але якщо любов — це море, то ми — морські зірки

Обережно, нас не любити неможливо

Я навіть бриз морозу, бриз морозу ловила я

Бриз морозу, але ти невловимий, ти невловимий, ти невловимий, ти невловимий...

Кожні сто років я на березі складаю пісні, їх хвилі співають

Кожна з них все одно твоя, як ти інакше почуєш мене

Якщо любов — це лінія, ми — намальоване коло.

Приспів:

Але якщо любов — це море, то ми — морські зірки

Обережно, нас не любити неможливо

Я навіть бриз морозу, бриз морозу ловила я

Бриз морозу, але ти невловимий, ти невловимий, ти невловимий, ти невловимий...