Любить - Наргиз

Я частица Бытия, что по своей вине

В чужом очнулась сне

Потеряна во мгле, прикована к земле

Я тень былого дня: в раю или в аду?

Бреду словно в бреду

И смысла больше нет

Что остаётся мне?

Любить, тебя любить

И счастья большего себе

У этой жизни не просить

Любить, тебя любить

Судьбу свою благодарить

За то, что я могла тебя любить

Я, надежду затая, шла сквозь огонь и дым

Лишь с именем твоим, что я теряю силы

В бреду произносила, я боль забытья

Ты ангел или бес, мне посланный с небес?

В плену добра и зла, я всё-таки смогла

Любить, тебя любить

И счастья большего себе

У этой жизни не просить

Любить, тебя любить

Судьбу свою благодарить

За то, что я могла тебя

Любить, тебя любить

И счастья большего себе

У этой жизни не просить

Любить, тебя любить

Судьбу свою благодарить

За то, что я могла тебя любить

Что я могла любить

Что я могла

Любить

Я частка Буття, що з вини

У чужому прокинулася сні

Втрачена в темряві, прикута до землі

Я тінь колишнього дня: у раю чи в пеклі?

Бреду ніби в маренні

І сенсу більше немає

Що мені залишається?

Кохати, тебе кохати

І щастя більшого собі

У цьому житті не просити

Кохати, тебе кохати

Долі своїй дякувати

За те, що я могла тебе кохати

Я, надію затаячи, йшла крізь вогонь і дим

Лише з твоїм ім'ям, що я втрачаю сили

У маренні вимовляла, я біль забуття

Ти ангел чи біс, мені посланий із небес?

У полоні добра і зла, я таки змогла

Кохати, тебе кохати

І щастя більшого собі

У цьому житті не просити

Кохати, тебе кохати

Долі своїй дякувати

За те, що я могла тебе

Кохати, тебе кохати

І щастя більшого собі

У цьому житті не просити

Кохати, тебе кохати

Долі своїй дякувати

За те, що я могла тебе кохати

Що я могла кохати

Що я могла

Кохати