The People That You Never Get to Love - Nancy LaMott, Кристофер Марло

You’re browsing through

A second hand bookstore

And you see him

In non-fiction

V through Y

She looks up

From World War Two

And then you catch

His catching you

Catching his eye

And you quickly turn away

Your wishful stare

And take a sudden interest

In your shoes

If you only had the courage

But you don’t she turns

And leaves and you both lose

And you think about

The people

That you never get to love

It’s not as if you even

Have the chance

So many worth

A second life

But rarely do you get

A second glance

Until fate cuts

In on your dance

And you’ll see him on a train

That you’ve just missed

At a bus stop

Where your bus will never stop

Or in a passing Buick

When you’ve been pulled over

By a traffic cop

Or you’ll share an elevator

Just you two

And you’ll rise

In solemn silence

To your floor

Like the fool

You are you get off

And he leaves your life

Behind a closing door

And you think about

The people

That you never get to love

The poem you intended to begin

The saddest words

That anyone has ever said

Are «Lord what might have been»

But noone said you get to win

Still you’re never gonna miss

What you don’t know

And you don’t know

Who you’ll meet

At half past three

It could be a total stranger

Who looks something

Just exactly much like me

One of the people

That you never get to love

One of the people

That you never get to love

The people

That you never get to love

Ви переглядаєте

Букіністичний магазин

І ти бачиш його

У нон-фікшн

V – Y

Вона дивиться вгору

З Другої світової війни

А потім ловиш

Він тебе ловить

Зловивши його погляд

А ти швидко відвертаєшся

Твій бажаний погляд

І раптово зацікавтеся

На вашому місці

Якби у вас була сміливість

Але ви не вона повертається

І йде, і ви обидва програєте

А ти подумай

Люди

Що ти ніколи не полюбиш

Це не так, якби ви навіть

Мати шанс

Так багато чого варто

Друге життя

Але рідко ви отримуєте

Другий погляд

Поки доля не підріже

У ваш танець

І ви побачите його в поїзді

Що ви щойно пропустили

На автобусній зупинці

Де ваш автобус ніколи не зупиниться

Або у б’юїку, що проїжджав повз

Коли вас зупинили

Даїшником

Або ви будете користуватись ліфтом

Тільки ви двоє

І ти піднімешся

В урочистій тиші

На ваш поверх

Як дурень

Ви виходите

І він залишає ваше життя

За дверима, що зачиняються

А ти подумай

Люди

Що ти ніколи не полюбиш

Вірш, який ви хотіли розпочати

Найсумніші слова

Це хтось коли-небудь казав

Є «Господи, що могло б бути»

Але ніхто не казав, що ти маєш виграти

Все одно ви ніколи не пропустите

Те, що ви не знаєте

І ти не знаєш

Кого ти зустрінеш

О пів на четверту

Це може бути зовсім незнайомець

Хто щось виглядає

Так само, як я

Один із людей

Що ти ніколи не полюбиш

Один із людей

Що ти ніколи не полюбиш

Люди

Що ти ніколи не полюбиш