Time of Inconvenience - Nanci Griffith

We’re living in a time of inconvenience

Compassion fails me with this meanness in the air

Our city streets are filled with violence

We close our doors and just pretend that it’s not there

Here I go again back out on these mean streets

The evil seems to cling to the soles of my feet

'Cause I’m living in a time of inconvenience

At an inconvenient time

We’re living in the age of communication

Where the only voices heard have money in their hands

Greed has become a sophistication

If you don’t have money, you’ve got nothing in this land

Here I am only lonely woman on these mean streets

Where a right to life, man has become my enemy

'Cause I’m living in a time of inconvenience

At an inconvenient time

I’ve turned my cheek as my history fades

As the clock ticks away any progress we’ve made

I never thought I’d be ashamed to be human

Afraid to say, my time has seen its day

Yes, I’m living in a time of inconvenience

At an inconvenient time

Living in the age of greed and power

Where everyone seems to need someone to shove around

Our children come to us for answers

Listening for freedom but they don’t know the sound

And there they are our children dumped out in these mean streets

The evil sweeps them up and brings them to their knees

'Cause they’re living in our time of inconvenience

Living in our age of communication

Lost in at time of greed and power

They’re living in a time that I wish was not mine

It’s an inconvenient time

I wish wasn’t mine

Such an inconvenient time

Ми живемо в час незручності

Співчуття підводить мене з цією підлістю в повітрі

Вулиці нашого міста сповнені насильства

Ми зачиняємо двері й просто робимо вигляд, що їх немає

Ось я знову повертаюся на ці підлі вулиці

Здається, що зло чіпляється за підошви моїх ніг

Тому що я живу в час незручності

У незручний час

Ми живемо в епоху комунікації

Де чутні лише голоси мають гроші в руках

Жадібність стала витонченістю

Якщо у вас немає грошей, у вас немає нічого на цій землі

Ось я лише самотня жінка на  цих підлих вулицях

Там, де право на життя, людина стала моїм ворогом

Тому що я живу в час незручності

У незручний час

Я підвернув щоку, як моя історія згасає

Коли годинник відбиває будь-який прогрес, якого ми досягли

Я ніколи не думав, що мені буде соромно бути людиною

Боюсь сказати, мій час побачив свій день

Так, я живу в часи незручностей

У незручний час

Жити в епоху жадібності та влади

Там, де, здається, кожному потрібен хтось, кого б можна було штовхати

Наші діти приходять до нас за відповідями

Слухають свободу, але не знають звуку

І ось вони наші діти, викинуті на ці підлі вулиці

Зло підмітає їх і ставить на коліна

Тому що вони живуть у наш час незручностей

Ми живемо в епоху спілкування

Загублений у час жадібності та влади

Вони живуть у час, коли я хотів би бути не моїм

Незручний час

Я бажав би бути не моїм

Такий незручний час