Осень - Naka

Осень поздняя, что ты такое?

Из сердца вынула самое злое.

Что-то трусливое, рабское ноет.

Поздняя осень, ну что ты такое?

Мысли промерзшие, смысл обещанья,

Тайною ношею тает прощанье.

Из сердца вынула что-то такое

От чего замерло все живое.

Осенью с проседью, осенью мглою,

Cкоро нас осенью поздней омоет.

Смоет надежды все, радости смоет,

Скользким туманом, как пледом накроет.

Выдержать, выждать бы небо пустое,

Вытерпеть все свое самое злое,

Только отчаиваться не стоит

Нас уже двое, ведь нас уже двое.

Осінь пізня, що ти таке?

Із серця вийняла найгірше.

Щось боягузливе, рабське ниє.

Пізня осінь, ну що ти таке?

Думки промерзлі, сенс обіцянки,

Таємною ношею тане прощання.

Із серця вийняла щось таке

Від чого завмерло все живе.

Восени з просіддю, восени імлою,

Незабаром нас восени пізно омиє.

Змиє всі надії, радості змиє,

Слизьким туманом, як пледом накриє.

Витримати, почекати, небо порожнє,

Витерпіти все своє зло,

Тільки зневірятися не варто

Нас уже двоє, адже нас уже двоє.